ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 507/679/20
провадження № 51-1179км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Нескородяного А.М.,
захисника Тодоріки К.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Тодоріки К.В. на вирок Любашівського районного суду Одеської області від
24 червня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 січня
2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160360000074, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого 19 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Любашівського районного суду Одеської області від 24 червня
2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Вироком установлено, що 19 березня 2020 року близько 20:00
ОСОБА_1, перебуваючи в буд.
АДРЕСА_1, під час конфлікту з ревнощів зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 умисно спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження: спочатку штовхнув руками, від чого та впала на підлогу, а потім ногою завдав потерпілій не менш двох ударів у живіт, внаслідок чого потерпілій було заподіяно закриту травму черевної порожнини з крововиливами сальника і лівої долі печінки без розриву капсули, розрив селезінкового кута товстої кишки і три розриви тонкої кишки в 30,0 см від брижової зв`язки.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо
ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судовий розгляд справи проведено неповно та однобічно, з порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого засудження ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Посилається на те, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 проведено за відсутності захисника, із застосуванням насильства з боку працівників правоохоронних органів, а після завершення досудового розслідування стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не були відкриті речові докази. Також під час судового розгляду сторона обвинувачення надала докази, які не були відомі стороні захисту. Крім того, деякі судові засідання в суді першої інстанції було проведено без фіксування їх технічними засобами. Стверджує, що апеляційний суд на зазначені порушення увагу не звернув, у ході апеляційного розгляду не роз`яснив право на відвід колегії суддів, усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК залишив без розгляду клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, а, надавши слово потерпілій для висловлення думки з приводу апеляційної скарги сторони захисту, фактично допитав її, не ухвалюючи відповідного рішення. Вважає постановлені у справі судові рішення незаконними й необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи касаційної скарги.
Прокурор вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_1 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що ОСОБА_1 засуджено необґрунтовано, зокрема, посилається на неповноту судового розгляду, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
У зв`язку з цим колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до
ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наведені вимоги закону не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо
ОСОБА_1, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.