П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/10266/19
провадження № 51- 2412км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О.Г.,
суддів Бущенка А.П., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора Миколайчука Д.Г., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Красномовець Н.П. на вирок Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020020000248, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого:
- 17 травня 2018 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 277Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, відповідно до ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;
- 09 жовтня 2018 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 277, ч. 2 ст. 185 КК на підставі ч. 1 і ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;
- 09 листопада 2018 року Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 277, ч. 2 ст. 185 КК на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. Суд постановив вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року виконувати самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
2. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року до призначеного ОСОБА_2 покарання остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, зі сплатою штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Кожне із зазначених покарань постановлено виконувати самостійно.
3. Іспитовий строк ухвалено рахувати з моменту проголошення вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року.
4. Строк відбуття кримінального покарання у виді штрафу ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
5. Арешт, накладений на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2020 року, скасовано.
6. За ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
7. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання за правилами ч. 4 ст. 71 КК змінено.
8. До призначеного за вироком суду ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст. 358 КК у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, на підставі ч. 4 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, та покарання у виді арешту на строк 3 місяці за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2018 року. У зв`язку з повним відбуттям ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк 3 місяці ухвалено звільнити його від подальшого відбування арешту.
9. Остаточне покарання за цим вироком суду у вигляді штрафу в розмірі
50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, та покарання за попереднім вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців із застосуванням статей 75, 76 КК ухвалено виконувати самостійно. У решті вирок суду залишено без змін.
10. Постановою Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 серпня 2020 року скасовано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
11. За результатами нового розгляду Вінницький апеляційний суд скасував вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, та призначив йому покарання: за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 4 ст. 358 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК визначив ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з урахуванням покарання, призначеного за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2018 року, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
12. Покарання, призначене за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року, ухвалено виконувати самостійно.
13. У строк відбування покарання зараховано покарання, повністю відбуте за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2018 року.
14. На підставі статей 71, 72 КК ОСОБА_2 визначено остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
15. На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" постановлено зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період тримання його під вартою з 10 червня 2021 року до дня постановлення вироку - 18 листопада 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.
16. За вироком апеляційного суду ОСОБА_1, не здавши іспити для отримання посвідчення водія, у квітні 2017 року організував підроблення офіційного документа - посвідчення водія на своє ім`я, а саме: вступив у попередню змову з невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, якій у ході особистої зустрічі в м. Києві надав власне фото, свої анкетні дані, 500 дол. США (за курсом НБУ - 13 427 грн), контролював процес виготовлення підробленого посвідчення та через декілька тижнів, точної дати слідством не встановлено, під час особистої зустрічі в м. Києві отримав від невстановленої особи підроблене посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 на своє ім`я.
17. 30 січня 2019 року близько 02:00 ОСОБА_1, здійснюючи керування автомобілем "Рено" (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), неподалік будинку № 7 по вул. Лебединського в м. Вінниці на вимогу працівників патрульної поліції відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" пред`явив підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1, видане на ім`я ОСОБА_1 .
Вимоги касаційних скарг та узгоджені доводи осіб, які їх подали
18. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що вирок апеляційного суду є незаконним, оскільки ухвалений із порушенням вимог ч. 2 ст. 370, п. 2 ч. 4 ст. 374, ч. 2 ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зокрема, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції, призначивши покарання ОСОБА_2 окремо за кожне з кримінальних правопорушень, не призначив покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК, тобто не застосував закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а також не застосував закону, який підлягав застосуванню, ухваливши рішення про самостійне виконання покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року. Звертає увагу на те, що апеляційний суд під час ухвалення рішення про покарання неодноразово судимому обвинуваченому, який вчинив злочини як до постановлення попереднього вироку, так і після цього, усупереч вимогам ч. 6 ст. 368 КПК і ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 червня 2018 року у справі № 511/37/16-к (провадження № 51-830км18), що є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
19. Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Красномовець Н.П. у своїй касаційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просять скасувати вирок Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2021 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК, скаржники вказують на безпідставне засудження обвинуваченого за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК. Вважають, що зібраними у справі доказами не доведено ані участі
ОСОБА_1 в організації виготовлення підробленого посвідчення водія, ані самої події вчинення вказаного кримінального правопорушення. Крім того, заявники зазначають, що ОСОБА_2 призначено надмірно суворе покарання, яке не відповідає даним про його особу, вважають, що апеляційний суд безпідставно скасував вирок суду в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Також указують на недотримання судом апеляційної інстанції вимог статей 71 і 72 КК під час призначення остаточного покарання за сукупністю вироків.
Позиції учасників судового провадження
20. Прокурор Єременко М.В. підтримав касаційну скаргу прокурора Миколайчука Д.Г., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просив її задовольнити, скасувати вирок Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Також прокурор вважав, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Красномовець Н.П. не підлягає задоволенню.
21. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
22. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
23. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
24. При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
25. З урахуванням вищезазначених вимог закону, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, Суд виходить з установлених фактичних обставин, викладених у цих судових рішеннях.
26. Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК у касаційних скаргах не заперечується. Водночас захисник і засуджений вказують на невідповідність фактичним обставинам справи висновків апеляційного суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК, на неправильно обране засудженому покарання, а також на порушення апеляційним судом правил призначення покарання за сукупністю вироків. Прокурор указує на помилкове застосування апеляційним судом правил статей 70 і 71 КК і неврахування правових висновків Верховного Суду під час призначення покарання за сукупністю злочинів і вироків неодноразово судимому ОСОБА_2 .
Мотиви Суду
27. Відповідно до вимог ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції в ході нового розгляду.
28. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК). Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
29. На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону апеляційний суд, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_1, дотримався.
30. Як видно з матеріалів кримінального провадження, судові рішення щодо ОСОБА_1 були предметом перевірки касаційного суду. Ухвалюючи рішення про скасування ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року, якою було залишено без зміни вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року про засудження ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК і його виправдання за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК, із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (щодо складення тексту вироку), призначив ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК покарання у виді штрафу, яке є надмірно м`яким, та неправильно застосував кримінальний закон, зокрема статті 71, 72, 78 КК, у ході призначення остаточного покарання, а апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК не надав належної оцінки доводам, наведеним в апеляційній скарзі прокурора, у тому числі щодо незаконності вироку в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК, і не усунув зазначених недоліків.