ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 211/4183/20
провадження № 51-5473км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Сингаївської А. О.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040720000648 від 22 травня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 24 квітня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням частин 4, 5
ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою захисника Сілкіної М. В. на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2021 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2
ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене за таких обставин.
22 травня 2020 року о 19:00 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі
АДРЕСА_2, де він мешкав разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_3, зайшов до кімнати останнього, щоб знайти там мобільний телефон бабусі, який батько, ображаючи її, забрав та не повертав. Виявивши телефон на шафі, узяв його до рук, що батька, який на той час перебував у стані алкогольного сп`яніння, розлютило і він схопив кухонний ніж зі стола
у цій кімнаті.
Далі ОСОБА_1 внаслідок раптової гострої неприязні до батька правим кулаком завдав йому двох ударів в обличчя, від яких останній упав
на спину на підлогу, продовжуючи при цьому тримати ніж у руці. Тим часом ОСОБА_1 своїми руками розжав пальці батька і бабуся забрала ніж та пішла з кімнати, а ОСОБА_3 продовжував лежати на підлозі.
У цей час у ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел на спричинення батькові тяжких тілесних ушкоджень з мотивів гострої неприязні до нього.
В період з 19:00 до 19:29 ОСОБА_1 умисно зі значною силою завдав один
за одним правим кулаком ОСОБА_3 сім ударів у голову та по одному удару розбутою ногою в груди та живіт, спричинивши тяжких тілесних ушкоджень,
від яких потерпілий того ж дня помер.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, посилаючись
на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені судові рішення щодо
ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає,
що місцевий суд невірно встановив фактичні обставини події, дав їм неправильну правову оцінку і помилково кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України. На обґрунтування цього захисник посилається на висновки судово-медичних експертиз від 03 та 05 червня 2020 року № 1161 та № 1161/1 відповідно та пояснення експерта, яким, на її думку, не було надано правильної оцінки. Вказані докази, на переконання захисника, свідчать про те, що тяжкі наслідки
для потерпілого від отриманих травм настали у зв`язку із його слабким опором
до травматичних проявів (від зовнішніх чинників), які виникли, враховуючи його спосіб життя. Стверджує, що в діях засудженого не було умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та смерті потерпілого, і вважає, що їх слід було кваліфікувати за ст. 128 КК України. Також захисник наголошує на тому,
що апеляційний суд не звернув належної уваги на вказані порушення, про які зазначалося, у тому числі, у поданій нею апеляційній скарзі, та необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Засуджений підтримав касаційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів захисника, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які
є посилання в поданій касаційній скарзі, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно
до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи обґрунтованість доводів, у тому числі апеляційної скарги захисника на підставах невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у своєму рішенні навів докладні мотиви і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну оцінку вчиненому.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.