Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 199/10647/14-ц
провадження № 61-15571св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пашніна Анна Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пашніна Анна Володимирівна, на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року у складі колегії суддів: Григорченка Е. І.,
Кочкової Н. О., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № МL-302/069/2008, згідно з умовами якого
ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 49 089,00 дол. США, терміном до 14 березня 2023 року.
Для забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 14 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки № SR-302/069/2008.
Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2, того ж дня укладений договір поруки № SR-302/069/2008/1.
Згідно з договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", останнє прийняло право вимоги за кредитними договорами, зокрема
за кредитним договором № МL-302/069/2008, укладеним 14 березня
2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 .
Вказувало, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором від 14 березня 2008 року № ML-302/069/2008, у зв`язку з чим
у нього утворилася заборгованість у розмірі 563 134,19 грн, з яких: 534 134,19 грн - заборгованість за кредитом, 29 000,00 грн - пеня.
Ураховуючи зазначене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути на його користь з відповідачів суму боргу за кредитним договором
від 14 березня 2008 року № ML-302/069/2008 у розмірі 563 134,19 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 09 лютого 2015 року у складі судді Руденко В. В. у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк не надав доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та факт продажу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ПАТ "ОТП Банк" кредитного портфелю, який включає в себе кредитний договір, укладений
з ОСОБА_1, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня
2015 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року скасовано.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2008 року
№ ML-302/069/2008 станом на 05 листопада 2014 року в розмірі
563 134,19 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 534 134,19 грн, заборгованість з пені - 29 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору від 14 березня 2008 року
№ ML-302/069/2008 не виконував, тому позивач має право на повернення простроченої заборгованості за кредитом солідарно з боржника та поручителів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пашніна А. В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким
у задоволенні позову відмовити.
Просила поновити строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року, посилаючись на те, що копію постанови апеляційного суду не було надіслано на адресу заявника, з текстом постанови ознайомилася 02 вересня 2021 року після ознайомлення з матеріалами цивільної справи. Зазначила, що їй не було відомо про розгляд цієї справи, що підтверджується відсутністю
у матеріалах справи доказів отримання судових повісток.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пашніна А. В., строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року та відкрито касаційне провадження
у справі.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того,
що внаслідок укладених без згоди поручителя ОСОБА_2 додаткових договорів від 13 вересня 2009 року, 28 квітня 2011 року було збільшено обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_2 черезвстановлення збільшених процентних ставок, а також у зв`язку зі збільшенням розміру кредиту внаслідок надання позичальнику траншу в сумі 3 300,66 дол. США
з метою погашення прострочених процентів.
Вважає, що враховуючи вказані обставини та вимоги частини першої
статті 559 ЦК України, порука є припиненою.
Зазначає, що їй не було відомо про розгляд цивільної справи
№ 199/10647/14-ц, що підтверджується також відсутністю у матеріалах справи доказів отримання судових повісток та інших документів у справі, зокрема й судових рішень. Також вона не отримувала інформацію від інших учасників справи, оскільки не спілкується з ними.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 березня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № МL-302/069/2008, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 49 089,00 дол. США строком
до 14 березня 2023 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором
14 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори поруки № SR-302/069/2008/1
та № SR-302/069/2008, за яким ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 зобов`язалися солідарно відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-302/069/2008.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договорів поруки від 14 березня 2008 року
№ SR-302/069/2008/1 та SR-302/069/2008 кожен із поручителів поручився перед кредитором та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань; поручитель разом із боржником відповідають перед банком як солідарні боржники.
13 липня 2009 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-302/069/2008.
29 червня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого останній отримав право вимоги за кредитним договором
№ МL-302/069/2008.
28 квітня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк", який діяв на підставі договору комісії з ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № МL-302/069/2008.
29 листопада 2013 року між ПАТ "ОТП Банк", який діяв на підставі договору комісії з ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору № МL-302/069/2008.
Згідно з умовами вказаних додаткових договорів були внесені зміни щодо основного зобов`язання, за виконання якого поручилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: зміни порядку та строків погашення частини суми кредиту; надання позичальнику нового траншу в сумі
3 300,66 дол. США з метою погашення прострочених процентів; зміна розміру процентної ставки.
У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитними договорами
у ОСОБА_1 станом на 05 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 563 134,00 грн, з яких: 534 134,19 грн - заборгованість за кредитом, 29 000,00 грн - пеня.
15 вересня 2015 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року (а.с. 191-195).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року касаційну скаргу
ОСОБА_5, яка діяла в інтересах ОСОБА_3, задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 18 червня 2015 року в частині вирішення спору до поручителя
ОСОБА_3 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 241-243).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня
2016 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 09 лютого 2015 року змінено в частині обґрунтування відмови
у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 (а.с. 257-260).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат
Пашніна А. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.