Постанова
Іменем України
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 727/11763/18
провадження № 61-20079св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Комунальне підприємство "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року в складі судді Чебан В. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Височанської Н. К., Одинака О. О., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" (далі - КП "МТК "Калинівський ринок"), про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на майно в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначила, що з 1985 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_5, певний час вони були одружені, а після розірвання шлюбу залишилися проживати разом, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, однак за життя склав заповіт, відповідно до якого заповів їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось. 28 грудня 2016 року вона звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балкового М. М. щодо прийняття спадщини. Батько покійного, ОСОБА_6, подав заяву про відмову від спадщини на її користь. Також до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся зведений по матері брат ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_2 30 жовтня 2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Крім нерухомого майна, спадкодавцеві на праві власності належали контейнери на території КП "МТК "Калинівський ринок", а саме: 3-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_6, площею 5,5 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_1, вартістю 10 000,00 грн; 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9, площею 20,64 кв. м, в торгівельному секторі № НОМЕР_2 та 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_10 (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_2 загальною вартістю 20 000,00 грн; 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З", площею 19,6 кв. м, в торгівельному секторі № НОМЕР_3 та 20-тонний контейнер № НОМЕР_11 "З" к/с (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_3 загальною вартістю 20 000,00 грн. Спірні контейнери не є нерухомим майном в розумінні статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникнення права власності на які підлягає обов`язковій державній реєстрації, а є тимчасовою конструкцією торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, оскільки встановлені тимчасово без улаштування фундаменту. Вказані контейнери придбані спадкодавцем у 2005 році на підставі усних договорів купівлі-продажу та самостійно встановлені на вказаних торговельних місцях, згідно договорів про надання в користування торговельного місця на території КП "МТК "Калинівський ринок" від 03 листопада 2015 року № 2624 та № 2113, № 2114, № 1964 та від 01 грудня 2015 року № 1963, в пунктах 1.2. яких засвідчено факт належності вказаних контейнерів на праві власності ОСОБА_5 .
Позивач стверджувала, що оскільки спірні контейнери не є нерухомим майном, перехід права власності на них за договорами купівлі-продажу, вчиненими в усній формі, не підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому право власності на них у спадкодавця виникло з моменту передачі йому придбаних речей (статті 334 ЦК України). У зв`язку з прийняттям нею спадщини після смерті ОСОБА_5, до складу якої входять в тому числі і спірні контейнери, у неї виникли права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини, однак оформити свої спадкові права та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірні контейнери вона не має можливості, оскільки контейнери належали на праві власності спадкодавцеві на підставі усних договорів купівлі-продажу. Відповідно до повідомлення КП "МТК "Калинівський ринок" від 17 листопада 2016 року, їй стало відомо, що 01 серпня 2016 року в адміністрацію підприємства надійшли п`ять спільно оформлених заяв від імені фізичних осіб-підприємців (далі - ФОП) ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про переоформлення з ФОП ОСОБА_5 на ФОП ОСОБА_2 права користування торгівельними місцями № НОМЕР_6, № НОМЕР_9 та № НОМЕР_11 "З" та місцями для зберігання товарів № НОМЕР_9 та № НОМЕР_11 "З" КС. До заяв додано оригінали укладених між КП "МТК "Калинівський ринок" та ФОП ОСОБА_5 угод № 2624, № 2113, № 2114, № 1964 та № 1965, а також три договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, за умовами яких ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купив 3-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_6, два 20-тонні контейнери на торгівельному місці № НОМЕР_9 та на місці для зберігання товарів № НОМЕР_9 КС (другий поверх), два 20-тонні контейнери на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З" та місці для зберігання товарів № НОМЕР_11 "З" КС (другий поверх). На підставі поданих заяв і після їх опрацювання, 01 листопада 2016 року між КП "МТК "Калинівський ринок" та ФОП ОСОБА_2 укладені угоди № 3529, № 2547, № 2441 про надання в користування торгівельного місця № НОМЕР_6, № НОМЕР_9, № НОМЕР_11 "З" та угоди № 2548, № 2442 про надання в користування місця для зберігання товарів № НОМЕР_10 (2 поверх), № НОМЕР_11 "З" (2 поверх). В процесі розгляду справи стало відомо, що 10 грудня 2016 року ОСОБА_2 продав спірні контейнери ОСОБА_3 . Оскільки титульним власником спірних контейнерів є ОСОБА_3, однак фактично продовжує ними користуватися ОСОБА_2, який сплачує внески за торговельні місця, на яких розташовані вказані контейнери, тому в правовідносинах про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні бути співвідповідачами. Відповідно до висновку експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25 травня 2017 року № 562-к, підписи в графі "Продавець" в договорах купівлі-продажу від 01 серпня 2016 року та підписи в графі "підпис ОСОБА_5" в заявах від 01 серпня 2016 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням його підпису. Отже, що у ОСОБА_5 було відсутнє волевиявлення на укладення договорів купівлі-продажу від 01 серпня 2016 року.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені 01 серпня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, контейнерів на території КП "МТК "Калинівський ринок": 3-тонного контейнера на торгівельному місці № НОМЕР_6 площею 5,5 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_1, вартістю 10 000,00 грн; 20-тонного контейнера на торгівельному місці № НОМЕР_9 площею 20,64 кв. м в торгівельному секторі № НОМЕР_2 та 20-тонного контейнера на торгівельному місці № НОМЕР_10 (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_2 загальною вартістю 20 000,00 грн; 20-тонного контейнера на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З" площею 19,6 кв. м в торгівельному секторі № НОМЕР_3 та 20-тонного контейнера № НОМЕР_11 "З" к/с (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_3 загальною вартістю 20 000,00 грн; визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності на спірні контейнери; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її користь спірні контейнери.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 контейнери на території КП "МТК "Калинівський ринок": тритонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_6 площею 5,5 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_1, вартістю 10 000,00 грн; двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9 площею 20,64 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_2 та двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9 (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_2, загальною вартістю 20 000,00 грн; двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З" площею 19,6 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_4 та двадцятитонний контейнер на торгівельному місці №272-Д "З" (2 поверх) для зберігання товарів, загальною вартістю 20 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі по 352,40 грн з кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки спірні контейнери вибули з власності спадкодавця ОСОБА_5 поза його волею, то вони підлягають витребуванню у набувача цього майна ОСОБА_3 та користувача цього майна ОСОБА_2 за правилами статті 388 ЦК України на користь спадкоємця ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання правочинів недійсними, та про визнання права власності в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив із того, що такий спосіб захисту є не ефективним для захисту прав ОСОБА_1 на спірне майно, а ефективним способом захисту права є саме віндикаційний позов.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування скасовано та ухвалено нове рішення, яким такі позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на контейнери, розміщені на території КП "МТП "Калинівський ринок", а саме: тритонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_6, площею 5,5 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_1, вартістю 10 000,00 грн; двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9, площею 20,64 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_2 та двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9 (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_2, загальною вартістю 20 000,00 грн; двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З", площею 19,6 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_4 та двадцятитонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З" (2 поверх) для зберігання товарів, загальною вартістю 20 000,00 грн. В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року залишено без змін.
Приймаючи указану постанову апеляційний суд виходив із того, що конструкція частини першої статті 388 ЦК України передбачає необхідність встановлення обставин вибуття майна з володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна не в особи, яка в подальшому перепродала це майно, тобто так званого "проміжного власника", а в останнього набувача цього майна, тому помилковим є висновок суду першої інстанції про витребування спірних контейнерів від ОСОБА_2, як фактичного користувача спірним майном, оскільки власником майна є ОСОБА_3, і, саме від нього підлягає витребуванню вказане майно.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірне майно в порядку спадкування підлягають задоволенню, оскільки у позивача, як спадкоємиці ОСОБА_5, відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно, а також вона позбавлена можливості у порядку звернення до нотаріуса отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати за собою право власності на таке рухоме майно.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У грудні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що позивачем не було заявлено до ОСОБА_3 жодної позовної вимоги;
- не врахували, що у матеріалах справи відсутні належні докази того, що спірні контейнери належали померлому ОСОБА_5 на праві власності;
- не надали належної оцінки показам свідка ОСОБА_7, яка вказувала на те, що у неї не було правовстановлюючих документів на контейнер і вона отримала 3 000,00 дол. США за контейнер за переоформлення договору користування торговим місцем саме у відповідача ОСОБА_2 ;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц та постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/18093/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 592/3596/17, 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18.
Крім того, у касаційній скарзі заявник вказав на те, що апеляційний суд одночасно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спірні контейнери і вимоги про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, однак не врахував, що у випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника (співвласника) про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними, а тому не підлягають задоволенню.
У січні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, в якому зазначила про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року не переглядалось апеляційним судом в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, то таке судове в цій частині Верховним Судом не перевіряється.
Крім того, оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, то таке судове в цій частині Верховним Судом також не перевіряється.
Отже рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року переглядаються Верховним Судом лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 13 грудня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Шевченківського районного суду м. Чернівці матеріали справи № 727/11763/18; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У січні 2022 року матеріали справи № 727/11763/18 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 травня 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Олійник І. М., за яким все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, в тому числі і грошові вклади, заповів позивачу ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
28 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса із заявою, в якій відмовився від спадщини на користь позивача.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балкового М. М. від 07 липня 2017 року, спадкоємцем, що прийняв спадщину за заповітом щодо усього майна є ОСОБА_1 . Крім ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, його брат ОСОБА_2, який подав заяву 14 вересня 2016 року.
30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
01 серпня 2016 року між ОСОБА_5 (продавець) та відповідачем ОСОБА_2 (покупець) укладено три договори купівлі-продажу, відповідно до яких продавець передає у власність, а покупець належним чином приймає та оплачує торговельні об`єкти, які є власністю продавця, зокрема: 3-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_6, площею 5,5 кв. м, що знаходиться в торгівельному секторі № НОМЕР_1, вартістю 10 000,00 грн, 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_9, площею 20,64 кв. м., в торгівельному секторі № НОМЕР_2 та 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_10 (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_2 загальною вартістю 20 000,00 грн, 20-тонний контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_11 "З", площею 19,6 кв. м, в торгівельному секторі № НОМЕР_3 та 20-тонний контейнер № НОМЕР_11 "З" к/с (2 поверх) для зберігання товарів в торгівельному секторі № НОМЕР_3 загальною вартістю 20 000,00 грн. Продавець також разом з торгівельними об`єктами передає торгівельне місце, де вони відповідно розташовані, з укладенням необхідних договорів з КП "МТК "Калинівський ринок".