Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 679/1476/18
провадження № 61-2091св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліки природи",
треті особи: ОСОБА_2, Державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України, Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року в складі судді Стасюка Р. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Корніюк А. П., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки природи" (далі - ТОВ "Ліки природи"), в якому просила визнати недійсними електронні торги з продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (номер лота 304642), скасувати протокол № 362926 проведення електронних торгів від 16 жовтня 2018 року і акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканич Т. В. 29 листопада 2018 року.
На обґрунтування позову зазначала, що 16 жовтня 2018 року відбулися електронні торги з продажу нежитлового приміщення № 76 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана нерухомість була реалізовано в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення про стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 500 000 доларів США. ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, а нежитлове приміщення, на яке звернуто стягнення, є спільним майном подружжя. Їй на праві власності належить Ѕ цього приміщення, що підтверджується ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року, якою затверджено мирову угоду, укладену між нею та ОСОБА_2, згідно якої вони досягли згоди щодо поділу спільного майна подружжя.
Окрім того, ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року було накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, в тому числі й на спірне нежитлове приміщення. Незважаючи на це торги були проведені, вказане приміщення реалізовано, внаслідок чого було порушено її права як власника вказаного майна.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги з продажу нежитлового приміщення № 76 загальною площею 65,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (номер лота 304642), проведені 16 жовтня 2018 року Державним підприємством "Сетам" Міністерства юстиції України та оформлені протоколом проведення електронних торгів №362926.
Скасовано протокол проведення електронних торгів № 362926 від 16 жовтня 2018 року та акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час проведення електронних торів (16 жовтня 2018 року) спірне нежитлове приміщення було спільним майном подружжя та ОСОБА_1 належала на праві спільної сумісної власності Ѕ його частина. Державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен встановити, чи володіє він вказаним майном спільно з іншими особами, чи не перебуває це майно під обтяженням, після чого вирішувати питання про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Вказане питання державним виконавцем при передачі спірного майна на реалізацію в повній мірі зʼясовано не було, оскільки державний виконавець лише пересвідчився в тому, що спірне нежитлове приміщення зареєстроване на імʼя боржника ОСОБА_2, при цьому не зʼясував його сімейний стан та не встановив, чи придбане майно в період шлюбу, що є підставою для визнання торгів недійсними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У січні 2020 року Державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Сетам"), Хустський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ДП "Сетам" посилалося на те, що воно як організатор торгів розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби, та жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.
Із системного аналізу статей 1, 5, 6, 33 Закону України "Про іпотеку" вбачається принцип цілісності предмета іпотеки та можливість задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки, а не його частини. В разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.
Позивач за допомогою належних та допустимих доказів не довела, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, яке вплинуло на результати їх проведення, внаслідок чого були порушені її законні інтереси.
ДП "Сетам" як організатора оскаржуваних торгів не було залучено до участі в справі в якості відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Касаційна скарга Хустського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) мотивована тим, що станом на день проведення електронних торгів ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не набрала законної сили. Відтак ОСОБА_1 на момент проведення електронних торгів не належала на праві власності Ѕ частина спірного нежитлового приміщення.
Окрім того, арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 було накладено через два дні після його реалізації на електронних торгах. З огляду на наведене, державним виконавцем не було порушено порядок щодо зʼясування належності майна боржнику на праві власності, тому відсутні підстави для визнання електронних торгів недійсними.
ОСОБА_3 на обґрунтування касаційної скарги зазначав, що у свідоцтві про право власності від 16 серпня 2007 року та витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено, що спірний об`єкт нерухомого майна належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Жодних відомостей про те, що вказане приміщення є спільною сумісною власністю подружжя, вказані документи не містили.
Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна не передбачено обовʼязку встановлення державним виконавцем факту перебування боржника у шлюбі.
ОСОБА_1 навмисно звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з метою унеможливлення виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу.
ОСОБА_1 станом на січень 2020 року не зареєструвала за собою право власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна, тому передчасними є висновки судів про порушення її права власності внаслідок проведення електронних торгів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державного підприємства "Сетам" та витребувано її матеріали з Нетішинського міського суду Хмельницької області.
12 березня 2020 року справа № 679/1476/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.