Постанова
Іменем України
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 203/2354/21
провадження № 61-21396св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_1,
особи, дії яких оскаржуються: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
стягувач - Акціонерне товариство "ОТП Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2021 року
у складі судді Ханієвої Ф. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії
та бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Центральний ВДВС у м. Дніпрі).
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 вказувала, що у період з 2013 року
до 2014 рік на виконанні у Кіровському відділі держаної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ) перебував виконавчий лист від 27 червня 2012 року № 2-811/11, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") заборгованості за кредитним договором у розмірі 166 850,00 грн.
01 липня 2013 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (далі - ВП) № 38535634.
08 липня 2013 року державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на майно боржника, все нерухоме майно ОСОБА_1 було обтяжене арештом відповідно до постанови про арешт майна боржника
та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 38535634, виданого 08 липня 2013 року старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
08 грудня 2014 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначала, що про існування постанов про відкриття виконавчого провадження, про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника та про повернення виконавчого документа вона не знала, оскільки їх копій
не отримувала, у зв`язку з чим, крім іншого, була позбавлена можливості оскаржити вказані документи у визначений законом строк.
Про накладення заборони на відчуження належного їй майна в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом від 27 червня 2012 року
№ 2-811/11, виданим Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, дізналась з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Дізнавшись про вказане, оскаржила заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2011 року у справі № 2-811/2011, на підставі якого було видано виконавчий лист, в апеляційному порядку. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року це рішення було скасоване в частині стягнення з неї на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором і судових витрат та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.
09 червня 2021 року вона звернулась до Центрального ВДВС у м. Дніпрі
із заявою про зняття арешту з належного їй майна, накладеного постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ
від 08 липня 2013 року, у задоволенні якої було відмовлено листом Центрального ВДВС у м. Дніпрі від 10 червня 2021 року №с 13.5-34/17851/12.
Посилаючись на те, що державний виконавець неправомірно відмовив у знятті арешту з належного їй майна, протиправно відкрив виконавче провадження
не за місцем виконання рішення, порушив порядок накладення арешту,
їй не надсилались копії постанов про відкриття виконавчого провадження
та накладення арешту на майно боржника, заочне рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, у подальшому скасоване, тобто підстав і потреби для подальшого існування арешту немає, просила:
1) визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС у м. Дніпрі щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1, накладеного
у ВП № 38535634;
2) визнати неправомірною та зобов`язати Центральний ВДВС у м. Дніпрі скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2013 року та постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 08 липня 2013 року, винесені в рамках
ВП № 38535634 старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняк М. С.;
3) зобов`язати Центральний ВДВС у м. Дніпрі усунути порушення шляхом зняття арешту з нерухомого майна боржника та заборони на його відчуження, накладений в рамках ВП № 38535634 згідно з постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняк М. С. від 08 липня 2013 року та припинити дію обтяження (скасування) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження: 1593326 (спеціальний розділ), зареєстрований 10 липня 2013 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня
2021 року в задоволенні скарги відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку,
що ОСОБА_1 неправильно обрала спосіб захисту свого порушеного права, звернувшись до суду з вимогами про скасування накладеного арешту через оскарження постанови та бездіяльності державного виконавця, оскільки на час звернення до суду з цією скаргою виконавче провадження № 38535634
не перебувало на виконанні, що унеможливлює надання оцінки діям державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, яке на момент звернення до суду зі скаргою на виконанні не перебуває,
а повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не є підставою для зняття арешту з майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив,
що ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні,
в рамках якого державний виконавець виніс постанову про арешт її майна
та оголосив заборону на його відчуження, а в подальшому - виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", зазначивши
в постанові, що повернення виконавчого документа стягувачеві не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
Отже, оскільки на день звернення до суду з цією скаргою ОСОБА_1 не була стороною виконавчого провадження, подана нею скарга на дії органу державної виконавчої служби не підлягає задоволенню через те, що судовий контроль
за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судовий рішень", який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця під час виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою, а у цьому випадку виконавче провадження не здійснюється.
Також апеляційний суд, враховавши, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2011 року, на підставі якого було видано виконавчий лист, скасоване, вважав, що у зв`язку з існуванням арешту, накладеного на майно ОСОБА_1, порушується її право
на володіння, користування і розпорядження майном, яке підлягає захисту
в позовному провадженні.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 16 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
У касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спір виник
із правовідносин про захист її права користування і розпорядження майном, вважає, що суд не дав оцінку неправомірності дій державного виконавця.
ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій повинні були застосувати частину першу статті 31 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" та пункт 3.17 Інструкції про проведення виконавчий дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року
у редакції, чинній на час вчинення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вважає, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2021 року
у справі № 712/12136/18 та у постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 161/3171/19, від 16 червня 2021 року у справі № 335/12011/19.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 203/2354/21, витребувано справу з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що заочним рішенням Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 11 травня 2011 року у справі № 2-811/2011 задоволено позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями та стягнено солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договоромвід 11 липня 2008 року
№ CL-302/202/2008 в розмірі 165 030,78 грн, судові витрати в розмірі 1 820,00 грн, а всього 166 850,78 грн. Заочне рішення суду набрало законної сили 24 травня 2011 року.
01 липня 2013 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, яке внесене в АСВП за № 38535634.
08 липня 2013 року відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на майно боржника. Все нерухоме майно ОСОБА_1 було обтяжене арештом відповідно до постанови про арешт майна боржника
та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 38535634, виданої 08 липня 2013 року старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
08 грудня 2014 року згідно з пунктом сьомим частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня
2011 року в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором
та судових витрат, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1
09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального ВДВС у м. Дніпрі із заявою про зняття арешту, накладеного на її майно постановою