Постанова
Іменем України
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/23535/21
провадження № 61-5779св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
третя особа - Друга Вінницька державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року у складі судді
Гуменюка К. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Друга Вінницька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду (а. с. 122).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року заяву позивача про залишення позову без розгляду, задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Друга Вінницька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, залишено без розгляду.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, то вона підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року залишено без змін.
Поновлено дію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заява про залишення позову без розгляду подана ОСОБА_1 з дотриманням норм діючого законодавства, а саме до початку розгляду справи по суті, є правом позивача та його волевиявленням, тому суд першої інстанції не допустив порушень прав як позивача, так і відповідача при постановленні оскаржуваної ухвали.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 червня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не подав заяви про залишення позову без розгляду. Крім того, ухвала про залишення позову без розгляду винесена вже після того, як розпочався судовий розгляд.
Доводи інших учасників справи
16 серпня 2022 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги
ОСОБА_1 відмовити.
Додаткові аргументи сторони позивача
24 серпня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відповідь на відзив, у якому просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вінницького міського суду Вінницької області.
03 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.