ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/8987/20
адміністративне провадження № К/9901/24163/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №280/8987/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення,-
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року ухвалене у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року прийняту у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі, скаржник у справі) 09 грудня 2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач у справі), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення відповідача від 06 листопада 2020 року, яким скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 18 квітня 2007 року про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року "Про громадянство України", у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
2. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахування усіх обставин справи та воно не містить належного обґрунтування підстав прийняття, оскільки не зазначено які саме свідомо неправдиві відомості були подані ОСОБА_1 . Також, позивач зазначає про те, що міграційною службою неодноразово уже приймалися рішення щодо скасування рішень про набуття позивачем громадянства України, які визнавалися протиправними та скасовувалися у судовому порядку.
3. Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у поданому 19 січня 2021 року до суду відзиві (вх.№ 3100), зазначив, що підставою для набуття позивачем громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" згідно рішення від 18 квітня 2007 року УГІРФО ГУМВС України в Харківській області стало надання позивачем рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2007 року про встановлення факту постійного проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року, яке на даний час, скасовано ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 липня 2008 року за нововиявленими обставинами. Вважає, що оскаржуване рішення від 06 листопада 2020 року є таким, що не підлягає скасуванню, оскільки було прийнято правомірно та в межах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем прийняте обґрунтоване рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 18 квітня 2007 року про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року "Про громадянство України" громадянином ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. А отже, висновки інших судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиційними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
6. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
6.1. Підставою відкриття касаційного провадження слугувало посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яка обґрунтоване тим, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме щодо застосування норми статті 21 Закону України "Про громадянство України" у зв`язку з набуттям громадянства відповідно до статей 8 та 10 цього ж Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України висловленого в постановах від 26 травня 2021 року у справі №520/10731/2020, від 19 грудня 2019 року у справі №815/3575/15, від 21 серпня 2020 року у справі №520/2915/19.
6.2 Крім цього, підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: пункт пункти 2 та 4 частини другої статті 353 КАС України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;), (суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів).
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що заперечує проти доводів та посилань касаційної скарги, вважає рішення судів обох інстанцій у справі законним такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що у даній справі судами правильно, повно та всебічно досліджено надані докази та позиції сторін у справі, надано їм належну оцінку.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач 26 лютого 2007 року звернувся до ВГІРФО Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою про оформлення набуття громадянства України, згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України".
9. Разом з заявою про оформлення набуття громадянства України було надано документи, передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, серед яких було рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2007 року за заявою позивача про встановлення факту проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року.
10. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2007 року, встановлено факт проживання ОСОБА_1 в Україні постійно з травня 1989 року по травень 1990 року на підставі встановлення факту проживання у відповідності до наданих до суду дроказів.
11. 18 квітня 2007 року ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про оформлення позивачу громадянства України за територіальним походженням, згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України".
12. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 липня 2008 року про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2007 року про встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України з травня 1989 року про травень 1990 року скасовано.
13. Скасовуючи рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України з травня 1989 року про травень 1990 року, суд виходив з наданих нових доказів щодо можливого не проживання з 1989 року по травень 1990 рік не проживав та не був зареєстрованим в гуртожитку АДРЕСА_2.
14. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2008 року, яка набрала законної сили, повторну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України залишено без розгляду, по суті справа не розглядалася.
15. На підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України прийнято рішення від 06 листопада 2020 року, яким скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 18 квітня 2007 року про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року "Про громадянство України" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
16. 06 листопада 2020 року відповідачем видано довідку № 15/20 про припинення громадянства.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17 Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суть спору полягає у визначенні правомірності скасування відповідачем рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням.
18. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначається Законом України від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-ІІІ).
20. Статтею 4 Закону №2235-ІІІ визначено, що питання громадянства України регулюється Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України.
21. Згідно зі статтею 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров?я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім?ю або передачі на виховання в сім?ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв?язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
22. Відповідно до статті 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов?язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов?язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
23. Відповідно до пункту 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (далі - Порядок №215, в редакції чинній станом на момент набуття громадянства позивачем), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов?язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов?язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов?язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
24. Відповідно до пункту 44 Порядку №215 у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
25. Під час розгляду справи судами встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що під час звернення до уповноваженого органу з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням позивачем на підтвердження факту постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території України було надано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2007 року у справі №2-0-25/07, в якому встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Грузія, в Україні постійно - з травня 1989 року по травень 1990 року.
26. Відповідно до пункту 93 Порядку №215 районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.
27. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
28. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі.
29. Пунктом 94 Порядку №215 передбачено, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов?язує набуття особою громадянства України.
30. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України, до якого документи були подані заявником. Районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
31. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов?язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, начальник головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.
32. В свою чергу пунктом 96 Порядку 215 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України..
33. Відповідно до приписів статті 21 Закону №2235-ІІІ, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
34. Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України", можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Щодо доводів касаційної скарги, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
36. Так, в обґрунтування вказаного скаржник зазначив, що вирішення питання громадянства має для позивача дуже велике значення, в тому числі у світлі прав і свобод, передбачених Конституцією України та Європейською конвенцією про громадянство від 06 листопада 1997 року, що ратифікована та набрала чинності для держави України з 01 квітня 2007 року. Крім того, вказує, що позивач не висловлював думки щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
37. Так, відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України, у редакції на час спірних правовідносин, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
38. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.