ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 240/8578/20
адміністративне провадження № К/9901/32391/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 (ухвалене судом у складі судді Токаревої М.С.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 (постановлена у складі головуючого судді: Залімського І.Г., суддів: Драчук Т. О. Сушка О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 11 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.01.2020 року №4, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
В обґрунтування позову зазначив, що Міністерство оборони України, відмовляючи в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що встановлення групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, порушує його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановлення інвалідності 3 групи, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у даному випадку йдеться не про виплату такої допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв`язку із встановленням позивачу групи інвалідності, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності, тому, посилання відповідача на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених у абзаці 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку №975, є помилковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 806/714/18, від 04.03.2020 у справі № 240/5765/18, від 12.03.2020 у справі № 280/148/19, відповідно до якої якщо з дня первинного встановлення військовослужбовцю ступеню втрати працездатності до дня встановлення групи інвалідності минуло понад два роки, то він не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Позивач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30.08.2021 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: ОСОБА_2, Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного суду від 03.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: ОСОБА_2- головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Крачук В.М.
У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді ОСОБА_2 зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Тацій Л.В.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, проходив військову службу в Збройних Силах України.
26.01.2015 під час участі в антитерористичній операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей в ході виконання бойового завдання отримав контузію головного мозку, ЗЧМТ, вогнепальне осколкове наскрізне поранення правової кістки та термічний опік.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 1731 від 01.08.2019 військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, встановлено, що травма та поранення, так пов`язані з захистом Батьківщини.
На підставі довідки МСЕК серії ЖИА №004783 від 04.11.2015 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено ступінь втрати особою професійної працездатності у відсотках - 15%.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №1731 від 01.08.2019 військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, встановлено, що поранення отриманої в районні проведення АТО та травми, що мало місце 31.10.2018, так пов`язані з захистом Батьківщини.
20.11.2019 під час огляду органами МСЕК позивачу первинно встановлено II групу інвалідності, внаслідок травми, поранення, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААБ №549407 від 20.11.2019.
Пунктом 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.01.2020 №4 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав встановлення групи інвалідності понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви заявника є неприйнятними з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога, ОГД), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.