ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 805/752/17-а
касаційне провадження № К/9901/39485/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2017 (суддя Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Шишов О.О., Чебанов О.О.) у справі № 805/752/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів" (далі у тексті - ТОВ "ЗПСМ", Товариство) до Бахмутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі у тексті - Бахмутська ОДПІ, Інспекція) про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" звернувся до суду із адміністративним позовом, із урахуванням вимог уточненої позовної заяви, до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (правонаступник - Бахмутська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області), у якому просив зобов`язати Інспекцію прийняти уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20.07.2016 №0000111200.
В обґрунтування позову зазначало, що відповідачем було неправомірно відмовлено у прийнятті уточнюючих податкових декларацій, оскільки при поданні податкової звітності позивачем отримано квитанції №2 про отримання вказаних декларацій, що свідчить про безпідставне прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878, 00 грн та вважає протиправним не врахування податковим органом подані уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668 та уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік від 11.12.2015 №9082179228.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, адміністративний позов задоволено повністю: зобов`язано Інспекцію прийняти уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015 днем фактичного подання, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878, 00 грн.
Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що виявлені податковою інспекцією недоліки спірної податкової декларації в частині незазначення країни місцезнаходження Товариства, а саме: зазначення Україна (згідно з реєстраційних документів), не перешкоджають ідентифікації платника податків, податкового органу, до якого декларація подана та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
У доводах касаційної скарги посилається на помилковість позиції судів попередніх інстанцій та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки поданим позивачем податковим деклараціям за 2013-2014 роки надано статус "Не визнана як податкова звітність", у зв`язку із тим, що Товариством невірно вказаний обов`язковий реквізит "місцезнаходження платника", а саме: не зазначено повну адресу - замість адреси: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635, Україна (згідно з реєстраційними документами), позивачем зазначено адресу: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635 тобто, не дотримано положення пункту 48.3 статті 48 ПК України, оскільки не вірно заповнено такі реквізити як: 1) місцезнаходження підприємства, так як відсутні дані країни.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У визначені ухвалою строки письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2017) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02.08.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство, засобами електронного зв`язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість, а саме: уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, яку відповідно до квитанції №2 доставлено до податкового органу 11.12.2015 об 11 год 48 хв; уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228, яку відповідно до квитанції №2 доставлено до податкового органу 11.12.2015 о 12 год. 18 хв.
У податкових деклараціях позивачем зазначено в графі платник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів", у графі податкова адреса: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635.
У квитанції про отримання податкової звітності зазначено, що документ доставлено до (код органу ДФС України) 573 - Горлівська ОДПІ (Микитівське відділення), прийнято пакет, Державна фіскальна служба України.
Однак, 17.12.2015 Горлівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направлено ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючої декларації за податку на прибуток за 2014 рік від 11.12.2015 №9082179228, оскільки вказані декларації вважаються не прийнятими (не вважаються податковою звітністю) у зв`язку із порушенням вимог п.3 ст.43 ПК України - не вірно вказаний обов`язків реквізит "місцезнаходження платника", а саме: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, замість вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, Україна.
16.05.2016 Інспекцією (Горлівське відділення) направлено Товариству аналогічне повідомлення із відмовою у прийнятті уточнюючих декларацій.
Вважаючи дії щодо неприйняття податкової звітності протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі у тексті - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.