ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа №320/1167/21
адміністративне провадження № К/9901/45239/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М.,
при секретарі судового засідання Лупу Ю.Д.,
за участю:
представника позивача Кріля В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №320/1167/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікналенд"
до Київського обласного центру зайнятості
про визнання протиправними дій
за касаційною скаргою Київського обласного центру зайнятості
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Єгорової Н.М., Кучми А.Ю.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікналенд" (далі - позивач, ТОВ "Вікналенд") звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Київського обласного центру зайнятості, у якому просило:
скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 12 січня 2021 року №5/01-28.01 в частині стягнення з ТОВ "Вікналенд" коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798 гривень за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу);
скасувати Наказ Київського обласного центру зайнятості від 12 січня 2021 року №5/01-28.01 в частині стягнення з ТОВ "Вікналенд" штрафу у розмірі суми, використаної з порушенням, а саме 580 798 гривень (пункт 3 Наказу).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем всупереч вимогам абзацу 2 пункту 16 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 (далі - Порядок № 306), та підпункту 2 пункту 5 Договору від 9 липня 2020 року №1059/11 (далі - Договір) не були подані на розгляд відповідача зміни до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину в частині включення додатково 100 працівників позивача. Дане порушення призвело до завищення суми допомоги по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду в сумі 580 798 грн (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім грн 00 коп.), що зафіксовано в акті перевірки.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
6. Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, як визначено в акті перевірки, ТОВ "Вікналенд" помилково включено до відомостей інформацію про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, за червень-липень 2020 року, а саме: ОСОБА_1 - отримав 5200 грн допомоги, ОСОБА_2 - отримав 4800 грн допомоги, ОСОБА_3 - отримав 4800 грн допомоги, ОСОБА_4 - отримав 5200 грн допомоги, ОСОБА_5 - отримав 5000 грн допомоги. Загальна сума виплаченої допомоги по частковому безробіттю особам, які отримують пенсію, складає 25 000 гривень.
7. Також судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до приписів частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон №5067-VI) право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
8. Позивач як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі наголошував, що у ТОВ "Вікналенд" була відсутня інформація, що вказані вище особи отримують пенсію, а тому, враховуючи, що в частині вказаних 5 працівників, які є пенсіонерами та отримали допомогу всупереч частини третьої статті 47-1 Закону №5067-VI, позивачем здійснено дії по помилково отриманих коштів та штрафу. Однак, вищевикладене не може свідчити про визнання усієї нарахованої суми згідно спірного наказу від 12 січня 2021 року №5/01-28.01 та, взагалі, визнання обставин, встановлених перевіркою щодо неподання додаткової відомості на нових працівників. Однак, судом першої інстанції не було встановлено вищевикладені обставини, що призвело до передчасного та помилкового висновку про правомірність спірного Наказу Київського обласного центру зайнятості від 12 січня 2021 року №5/01-28.01.
9. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що фактично єдиною підставою для винесення спірного наказу про повернення коштів та виплату штрафу є заперечення відповідача про подання ТОВ "Вікналенд" додаткових відомостей на працівників, однак, це спростовується наявними в матеріалах справи підтвердженнями про відправку на електронну адресу відповідача таких додаткових відомостей. Відтак, оскільки приписи Порядку № 306 лише вказують на необхідність додаткового подання до центру зайнятості на розгляд відомостей про таких осіб, однак не містять жодних приписів про необхідність прийняття відповідачем нового окремого наказу щодо призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково, а матеріалами справи підтверджено подання ТОВ "Вікналенд" відповідних додаткових відомостей, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування спірного наказу Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12 січня 2021 року в частині стягнення з ТОВ "Вікналенд" коштів Фонду, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798,00 грн за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу) та в частині стягнення штрафу у розмірі суми використаної з порушенням, а саме 580 798 грн (пункт 3 Наказу).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
11. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує, що оскаржуване судове рішення прийнято без дотримання судами положень Порядку № 306 та статті 47-1 Закону №5067-VI.
12. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про протиправність та наявність підстав для скасування спірного наказу Київського обласного центру зайнятості від 12 січня 2021 року № 5/01-28.01 в частині стягнення з ТОВ "Вікналенд" коштів Фонду, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798 грн за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу), та в частині стягнення штрафу у розмірі суми, використаної з порушенням, а саме 580 798 грн (пункт 3 Наказу), оскільки Порядком № 306, приписами якого врегульовано спірні правовідносини, не передбачено прийняття окремого наказу про призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково, при цьому позивачем додаткових відомостей на 100 працівників до відповідача не подавалося, а тому безпідставно використано кошти Фонду у сумі 580 798 гривень.
13. Скаржник у касаційній скарзі також наголошує, що позиція суду апеляційної інстанції не відповідає висновкам, викладеним, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №916/2403/18 про те, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Подібні висновки, за твердженням скаржника, викладені також у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1457цс16 та у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17.
Позиція інших учасників справи
14. 10 вересня 2021 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
15. Позивач зазначає, що роботодавець подає на розгляд центру зайнятості додатково відомість про осіб, які не включені до відомості про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Крім того, вказує на те, що ТОВ "Вікналенд" така окрема відомість була подана, а також подана загальна відомість. Водночас, сам по собі наказ Київського обласного центру зайнятості від 8 липня 2020 року № 137-1/01-28.01 "Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину" містить інформацію щодо погодження конкретної юридичної особи - роботодавця надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, без уточнення кількості працівників, оскільки подані до відповідача документи ТОВ "Вікналенд" розповсюджуються на всіх працівників незалежно від їх кількості.
16. Також позивач зазначає, що відповідачу подавалися визначені законодавством України документи, які останній перевіряє та проводить оплату, тому відповідач провів перевірку поданих ТОВ "Вікналенд" документів та погодив їх, про що свідчить кожен факт проведеної оплати. Чинним законодавством передбачено, що відповідальність роботодавця щодо повернення коштів та штрафу у розмірі наданої суми настає у випадку подання недостовірних відомостей, які стали підставою для отримання коштів або у разі порушення порядку використання коштів Фонду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
17. Касаційна скарга надійшла до суду 10 грудня 2021 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №320/1167/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
19. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року задоволено клопотання Київського обласного центру зайнятості про розгляд справи у судовому засіданні за участю їх представника та призначено справу №320/1167/21 до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів на 2 серпня 2022 року на 14:30 год. При цьому зазначеною ухвалою визнано обов`язковою явку представника Київського обласного центру зайнятості.
20. Однак, судове засідання, призначене на 2 серпня 2022 року, було відкладено у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_6 належних документів на представництво інтересів Київського обласного центру зайнятості у Верховному Суді. Розгляд справи відкладено на 13 вересня 2022 року на 14.00.
21. 12 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання Київського обласного центру зайнятості, підписане заступником директора - начальником відділу по роботі з персоналом ОСОБА_7, у якому відповідач просить провести розгляд справи без участі його представника.
22. У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
23. У судове засідання, призначене на 13 вересня 2022 року, представник Київського обласного центру зайнятості не з`явився.
24. У судовому засіданні 13 вересня 2022 року окремою ухвалою Верховного Суду постановлено довести до відома Державної служби зайнятості про встановлені факти невиконання Київським обласним центром зайнятості своїх процесуальних обов`язків щодо забезпечення явки уповноваженого представника у судове засідання та невиконання вимог Верховного Суду, викладених в ухвалі від 11 липня 2022 року у справі № 320/1167/21, для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим порушенням; про вжиті заходи повідомити Верховний Суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
25. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 6 липня 2020 року позивач звернувся із заявою № 0607-01 про надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), відповідно до Порядку №306 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №453, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності. До вказаної заяви були додані відомості за травень 2020 року на 306 працівників позивача від 19 червня 2020 року № 1-ЦЗ.
26. Розглянувши пакет документів позивача, відповідач видав наказ від 8 липня 2020 року №137-1/01-28.01 "Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину". Відповідно до вказаного наказу, відповідачем була надана позивачу допомога по частковому безробіттю на період карантину на підставі заяви позивача від 6 липня 2020 року № 0607-01 (з доданими до заяви відомостями на 306 працівників).
27. 9 липня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1059/11 (далі - Договір), предметом якого є надання центром зайнятості коштів роботодавцю, передбачених у бюджеті Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
28. У період з 15 грудня 2020 року по 24 грудня 2020 року відповідачем було проведено перевірку позивача па предмет достовірності відомостей, поданих для отримання коштів Фонду, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільового використання вказаних коштів.
29. 24 грудня 2020 року за результатами проведення вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ТОВ "ВІКНАЛЕНД" (далі - акт перевірки).
30. У вказаному акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем були подані до відповідача через Вишгородську районну філію Київського обласного центру зайнятості щомісячні відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" на загальну суму 2 919 113 грн, а саме: 1. Відомість за травень 2020 року - 295 працівників на загальну суму 800 239 грн (вісімсот тисяч двісті тридцять дев`ять грн 00 коп.); 2. Відомість за червень 2020 року - 406 працівників на загальну суму 1086 617 грн (один мільйон вісімдесят шість тисяч шістсот сімнадцять грн 00 коп.); 3. Відомість за липень 2020 року - 406 працівників на загальну суму 1 032 257 грн (один мільйон тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят сім грн 00 коп.). Водночас відповідачем зазначено, що позивачем всупереч вимог абзацу 2 пункту 16 Порядку №306 та підпункту 2 пункту 5 Договору від 9 липня 2020 року №1059/11 не були подані на розгляд відповідача зміни до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про падання допомоги по частковому безробіттю на період карантину в частині включення додатково 100 працівників позивача. Дане порушення, на думку відповідача, призвело до завищення суми допомоги по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду в сумі 580 798 грн (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 00 коп.), що зафіксовано в акті перевірки.
31. На підставі акта перевірки відповідачем був виданий наказ від 12 січня 2021 року № 5/01-28.01 "Про повернення коштів ТОВ "ВІКНАЛЕНД", виплачених як допомога по частковому безробіттю".
32. Вважаючи наказ щодо стягнення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю та штрафу протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
34. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
35. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
36. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
37. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
38. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
40. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
41. Крім того, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
42. Частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.
43. Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
44. Закон №5067-VI визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
45. Статтею 47-1 вищевказаного Закону врегульовано питання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Так, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
При цьому, частиною дев`ятою вищевказаної статті визначено, що розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.
46. Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту.
47. Порядок надання та повернення коштів, спрямованих па фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 453 (редакція станом на дату звернення позивача із відповідною заявою).
48. Цей Порядок визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір.