ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/3444/20
адміністративне провадження №К/9901/22572/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року, ухвалене у складі головуючого судді Костецького Н.В., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Кузьмича С.М., суддів Глушка І.В., Довгої О.І.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС - голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13 квітня 2020 року №128-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити його на посаді начальника відділу митного оформлення №3 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС;
- стягнути на його користь із Галицької митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення рішення судом першої інстанції.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що він обіймав посаду начальника відділу митного оформлення №3 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" (далі - Постанова КМУ від 02 жовтня 2019 року №858) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема Галицьку митницю Держмитслужби. До того ж, згідно з додатком 2 до Постанови КМУ від 02 жовтня 2019 року №858 прийнято рішення про реорганізацію Львівської митниці ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. На виконання Постанови КМУ від 02 жовтня 2019 року №858 ДФС України 25 листопада 2019 року видала наказ №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС", пунктом 4 якого визначено тримісячний строк проведення реорганізації митниць ДФС, зокрема Львівської митниці. 21 грудня 2019 року Львівською митницею ДФС видано наказ №666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) згідно списку, який складався із 213 осіб, до якого включено також позивача. Проте жодних повідомлень про наступне вивільнення упродовж грудня 2019 року - січня 2020 року ОСОБА_1 вручено не було. Позивач зазначає, що лише після внесення змін до Закону №889-VIII ним отримано 10 березня 2020 року попередження про наступне вивільнення, а 13 квітня 2020 року Львівською митницею ДФС видано наказ №128-о, яким його звільнено із займаної посади 15 квітня 2020 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). ОСОБА_1 уважає оскаржуваний наказ протиправним, прийнятим із порушенням норм законодавства; посилається на те, що правонаступник реорганізованої установи зобов`язаний працевлаштувати усіх працівників установи, що припиняється.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року №128-о "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення №3 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС з 16 квітня 2020 року. Стягнуто із Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 107388,64 грн. Рішення суду в частинах поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць у розмірі 11175 грн звернуто до негайного виконання.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що в результаті реорганізації Львівської митниці ДФС не відбулося скорочення штатної чисельності працівників, а навпаки штатний розпис новоствореного органу передбачав збільшення штатних одиниць, що вказує на наявність вакантних посад державної служби. Керівник державної служби міг пропонувати державному службовцю вакантну посаду державної служби, проте приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1, відповідач без жодних мотивів обрав найбільш несприятливі наслідки для позивача, хоча мав можливість сприяти реалізації його права на переведення, враховуючи, що останній подавав заяву про працевлаштування у Галицькій митниці Держмитслужби. Оскільки зміст оскаржуваного наказу не містить жодних обґрунтувань з приводу надання переваг звільненню перед переведенням по відношенню до позивача, у суду відсутні підстави вважати, що при прийнятті вказаного наказу було дотримано критерію обґрунтованості (пункт 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)). Окрім того, надання необґрунтованих переваг у працевлаштуванні (переведенні) одних працівників над іншими, які були звільнені, свідчить про недотримання відповідачем такого критерію як безсторонність (неупередженість) (пункт 4 частини другої статті 2 КАС України). У проміжку часу з 28 лютого 2020 року до 24 березня 2020 року дії, спрямовані на реорганізацію Львівської митниці ДФС, не можуть вважатися законними, і оскільки ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення 10 березня 2020 року, то, відповідно, його не було попереджено про наступне вивільнення у порядку, передбаченому нормами частини шостої статті 49-2 КЗпП України та частини третьої статті 87 Закону №889-VIII. Ураховуючи те, що під час звільнення позивача Львівською митницею ДФС порушено порядок, передбачений чинним законодавством, оскаржуваний наказ не відповідає критерію законності (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України), є неправомірним і підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді та стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року змінено в частині мотивів задоволення позову. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції правильно враховано, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII регулюється також нормами КЗпП України, а саме його статтями 40, 43-1, 49-2. Повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби 08 грудня 2019 року і скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21 грудня 2019 року №666 наказом Львівської митниці ДФС від 07 лютого 2020 року №03 "Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21.12.2019 року №666 "Про попередження про наступне вивільнення"" не сприяло дотриманню суб`єктом владних повноважень принципу "належного урядування" й порушує принципи "правової визначеності та правового очікування", що є неприпустимим. Зазначені у наказі Львівської митниці ДФС від 07 лютого 2020 року №03 підстави (тривала відсутність на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого покладено обов`язок вжиття заходів, передбачених наказом №666, зміна складу Комісії, невиконання цього наказу, внесення змін до КЗпП України) є підставами для внесення змін до наказу №666, а не для його скасування. До того ж, у період з 01 березня 2020 року до 24 березня 2020 року строк проведення реорганізації Львівської митниці ДФС не був продовжений, а тому дії по виконанню плану заходів, пов`язаних із реорганізацією Львівської митниці ДФС, вчинялися у цей період із порушенням строку, і оскільки ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення 10 березня 2020 року, тобто у проміжку коли не було законних підстав для вчинення дій щодо реорганізації Львівської митниці ДФС, то, відповідно, позивача було попереджено про наступне вивільнення з порушенням порядку, визначеного нормами частини шостої статті 49-2 КЗпП України та частини третьої статті 87 Закону №889-VIII. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що оскільки встановлено порушення порядку попередження позивача про наступне вивільнення, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення, то така обставина є достатньою, самостійною та такою, яка вказує на протиправність оскаржуваного наказу і не потребує додаткового дослідження рішення про звільнення позивача на предмет конкретизації причин та підстав звільнення. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлено, що на момент початку здійснення діяльності Галицькою митницею Держмитслужби в цьому органі були затверджені структура, штатний розпис та кошторис видатків на його утримання і кількість працівників митниці внаслідок приєднання до Галицької митниці Держмитслужби не зменшилася. Надання Законом №889-VIII можливості керівнику органу або суб`єкту призначення пропонувати будь-яку вакантну посаду державної служби у цьому органі (за наявності) кореспондує обов`язку суб`єкта владних повноважень реалізовувати це право обґрунтовано та мотивувати рішення про звільнення працівника з посади з метою уникнення сумнівів у державного службовця щодо упередженого ставлення до нього чи інших чинників, які б порушували принцип "правової визначеності". У Галицькій митниці Держмитслужби були наявні вакантні посади, у тому числі ті, що ОСОБА_1 обіймав до реорганізації, в тому ж структурному підрозділі, й жодних перешкод у зайнятті такої посади позивачем відповідач не навів, а тому, на переконання суду апеляційної інстанції, звільнення ОСОБА_1 не може бути визнано обґрунтованим, оскаржуваний наказ порушує конституційне право останнього на працю. Суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу, проте, ураховуючи вказане, дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позову.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Галицька митниця Держмитслужби 17 червня 2021 року подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року і прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
8. Як на підставу оскарження судових рішень Галицька митниця Держмитслужби у касаційній скарзі послалася на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 87 Закону №889-VIII у редакції Закону України від 14 січня 2020 року №440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон №440-IX).
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відзивів на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 11 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року №1422/0/78-22 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Уханенка С.А. на суддю Мацедонську В.Е.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 15 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників за наявними у справі матеріалами на 19 вересня 2022 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу митного оформлення №3 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС.
14. Постановою КМУ від 02 жовтня 2019 року №858 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1 Постанови), зокрема Галицьку митницю Держмитслужби. До того ж, пунктом 2 цієї Постанови вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
15. З метою реалізації пункту 2 Постанови КМУ від 02 жовтня 2019 року №858 ДФС України 25 листопада 2019 року видала наказ №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС", відповідно до пункту 1 якого розпочато реорганізацію митниць ДФС, у тому числі Львівської митниці. Згідно з пунктом 2 цього наказу утворено комісії з реорганізації митниць ДФС, а пунктом 4 визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Наказом ДФС України від 24 березня 2020 року №14-рг внесено зміни до пункту 4 наказу від 25 листопада 2019 року №30-рг і замінено слова "три місяці" на "шість місяців".
16. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) 14 листопада 2019 року проведена державна реєстрація юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
17. Інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС внесено до Реєстру 28 листопада 2019 року.
18. Розпорядженням КМУ від 04 грудня 2019 року №1217-р "Питання Державної митної служби" погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою КМУ від 06 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
19. Відповідно до розпорядження КМУ про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00:00 год 08 грудня 2019 року.
20. 21 грудня 2019 року Львівською митницею ДФС видано наказ №666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII згідно списку, до якого включено також ОСОБА_1 .
21. Наказом Львівської митниці ДФС від 07 лютого 2020 року №03 скасовано вказаний наказ від 21 грудня 2019 року №666 як такий, що нереалізований у зв`язку з тривалою відсутністю на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов`язок вжиття заходів, передбачених цим наказом, зміною складу Комісії, невиконанням цього наказу, внесенням змін до КЗпП України.
22. Наказом Львівської митниці ДФС від 10 березня 2020 року №07 "Про попередження про наступне вивільнення" наказано Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України згідно списку, до якого включено також ОСОБА_1 .
23. Із попередженням про наступне вивільнення із займаної посади у зв`язку з реорганізацією Львівської митниці ДФС на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VІІІ, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 ознайомлено 10 березня 2020 року, що підтверджується його підписом. Одночасно позивача було повідомлено про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи.
24. Наказом в.о. начальника Львівської митниці ДФС - голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13 квітня 2020 року №128-о ОСОБА_1 звільнено 15 квітня 2020 року із займаної посади начальника відділу митного оформлення №3 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Підстава: попередження про наступне вивільнення від 10 березня 2020 року.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон №889-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
27. Дія Закону №889-VIII поширюється на державних службовців, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; інших державних органів (пункти 2, 8 частини другої статті 3 цього Закону).
28. Приписами частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII закріплено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
29. Частиною п`ятою статті 22 Закону №889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
30. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
31. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.
32. Приписами частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
33. За змістом абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
34. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України, відповідно до статті 40 якого трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у визначених випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої цієї статті). Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.