ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 240/1024/22
адміністративне провадження № К/990/19992/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Чумаченко Т.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №240/1024/22
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимоги,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року (прийняту в складі головуючого судді Семенюка М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Граб Л.С., суддів Смілянця Е.С., Сторчака В.Ю.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) про скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки) від 24 лютого 2021 року №Ф-198058-51 на суму 38768,33 грн.
2. Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення стягнення коштів у сумі 38768,33 грн на підставі постанови Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 22 грудня 2021 року;
- заборони здійснення старшим державним виконавцем арешту рахунків, рухомого, нерухомого майна та вчинення інших дій, спрямованих на стягнення коштів, до вирішення питання по суті позовних вимог.
3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову: вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги ГУ ДПС у Житомирській області від 24 лютого 2021 року №Ф-198058-51.
4. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем розпочато примусове виконання вимоги ГУ ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 24 лютого 2021 року №Ф-198058-51, яка є предметом спору у справі, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.
5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року залишено без змін.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. 01 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року.
8. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Чумаченко Т.А., суддям Бившевій Л.І., Юрченко В.П.
9. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року.
ІІІ. Доводи касаційної скарги та заперечень на неї.
10. Касаційну скаргу відповідач мотивує тим, що позивач не довів та документально не підтвердив обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення по суті позовних вимог.
11. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
ІV. Позиція Верховного Суду
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
13. Частинами першою та другою статті 150 КАС України перебачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити встановлені цією статтею заходи забезпечення позову.
14. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
15. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
16. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
17. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
18. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, зокрема для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.