ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10334/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Спичак О.М.)
від 12.01.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.)
від 21.07.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар парк підгородне"
про ухвалення додаткового рішення у справі
у справі №910/10334/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар парк підгородне"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Кабінет Міністрів України
про стягнення 80 553 855,83 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Погорілець Р.В.
відповідача - Онищенко О.А.
третіх осіб - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар парк підгородне" (далі - ТОВ "Солар парк підгородне") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") про стягнення 80 553 855,83 грн, з яких 62 401 139,14 грн сума основного боргу, 3 395 638,20 грн пені, 4 079 502,06 грн штрафу, 2 528 547,03 грн 3% річних та 8 149 029,40 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору №9982/02 від 18.11.2013 (в редакції додаткової угоди №349/01 від 30.06.2019) та норм Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом не у повному обсязі оплатив у встановлені строки придбану електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 62 104 139,14 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 395 638,20 грн пені, 4 079 502,06 грн штрафу, 2 528 547,03 грн 3% річних та 8 149 029,40 грн інфляційних втрат.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ДП "Гарантований покупець" суми основного боргу в розмірі 62 401 139,13 грн. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар парк підгородне" пеню у розмірі 1 697 819,10 грн, штраф у розмірі 2 039 751,03 грн, 3% річних у розмірі 2 524 329,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 581 757,76 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Солар парк підгородне" судовий збір у розмірі 615 460,36 грн, сплачений за платіжним дорученням №610 від 24.06.2021.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача існувала заборгованість за договором №9982/02 від 18.11.2013 на загальну суму 62 401 139,13 грн, яка була погашена відповідачем під час розгляду справи Господарським судом міста Києва. Судом встановлено, що вимоги ТОВ "Солар парк підгородне" в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" суми основного боргу в розмірі 0,01 грн не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими у перерахованому судом розмірі.
Водночас, враховуючи всі фактичні обставини справи та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд першої інстанції вважає, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 1 697 819,10 грн та штраф на суму 2 039 751,03 грн.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10334/21 скасовано в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар парк підгородне" 1 697 819,10 грн пені, 2 039 751,03 грн штрафу. В цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар парк підгородне" 3 395 638,20 грн пені, 4 079 502,06 грн штрафу. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10334/21 - залишено без змін.
2.4. Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду стосовно часткового задоволення клопотання про зменшення пені та штрафу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу), оскільки відповідачем не надано належного обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру пені та штрафу і відповідних доказів.
Наведені відповідачем доводи в обґрунтування підстав зменшення пені та штрафу не є підставами для застосування частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та частини першої статті 233 Господарського кодексу України в контексті спірних правовідносин, оскільки відсутність у позивача збитків жодним чином не обґрунтовують прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором №9982/02 від 18.11.2013.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов зобов`язань за будь-яких обставин, а виконання умов договору не ставиться у залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб або відсутністю у боржника прибутку або коштів на рахунках.
2.5. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 заяву ТОВ "Солар парк підгородне" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар парк підгородне" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
2.6. Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, однак позивачем суду не обґрунтовано дотримання вказаних критеріїв.
2.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі №910/10334/21 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі №910/10334/21, ДП "Гарантований покупець" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
3.2. Підставами для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції ДП "Гарантований покупець" зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Вказує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 10.12.2019 у справі №902/844/18, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 26.02.2020 у справі №910/5744/18, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 06.12.2019 у справі №910/353/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.3. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.4. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.5. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
4.6. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.7. Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
4.9. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.10. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;