ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа №237/3070/17
адміністративне провадження № К/9901/2743/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року
у справі за її позовом Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання переплаченої суми пенсії
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про утримання переплаченої суми пенсії від 24 січня 2017 року № 29 та зобов`язання провести нарахування та виплату неотриманої частки пенсії у розмірі по 30% пенсії за віком за період з лютого 2017 року по день набрання чинності постанови суду.
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області з 10 лютого 2007 року та отримує пенсію за віком з 09 вересня 2009 року відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Згідно довідки від 19 грудня 2016 року позивач з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2016 року (наказ № 15к від 30 серпня 2014 року) працювала за сумісництвом на посаді інженера з охорони праці у ТОВ "Пожбезпека Донбасу" та в цей період знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати за власним бажанням у зв`язку з вимушеним переміщенням з м. Донецька в м. Мар`їнка, у зв?язку з бойовими діями в зоні антитерористичної операції. З 01 грудня 2016 року наказом № 197у позивач звільнена з займаної посади за власним бажанням.
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожбезпека Донбасу" від 07 березня 2017 року № 127/03, позивач, в період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2015 року не отримувала заробітну плату чи буді-який інший дохід, оскільки знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку із вимушеним переселенням у м. Курахове Донецької області.
Рішенням заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області від 24 січня 2017 року № 29 встановлено, що зайво отримана сума доплати за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 15877,72 грн. підлягає відшкодуванню шляхом утримання 20% пенсії до повного відшкодування.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з позовом про його скасування.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 28 серпня 2017 року позов задоволено, скасоване рішення управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області від 24 січня 2017 року № 29 про утримання переплаченої суми пенсії, зобов`язано управління Пенсійного Фонду України в Мар`їнському районі Донецької області провести нарахування та виплату не отриманої частки пенсії у розмірі 30 % пенсії за віком за період з лютого 2017 року по день набрання рішення постанови суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт зловживання з боку позивача, тому передбачені законом підстави для відрахування надміру сплаченої пенсії відсутні.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасоване. В задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у спірний період був працевлаштований, про такі факти відповідача не повідомив, відтак відповідач правомірно прийняв рішення про відрахування надміру сплаченої пенсії..
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.