ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 805/3942/17-а
касаційне провадження № К/9901/10710/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2017 (головуючий суддя - Мозгова Н.А.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі № 805/3942/17-а
за позовом Головного управління ДФС у м. Києві
до Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз"
про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 04.02.2016 №927/10/26-56-16-25 з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 552554,10 грн. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлена перша податкова вимога №1/656 від 07.02.2009 та друга податкова вимога №2/1052 від 16.03.2009. Головним управлінням ДФС у м. Києві направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів. На підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2017, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, відмовлено у задоволені позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що рішення керівника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2016 №927/10/26-56-16-25 про опис майна у податкову заставу не пред`явлено платнику податків, акт опису майна у податкову заставу складено податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, а позивачем не підтверджено недостатність коштів на розрахункових рахунках відповідача у банках протягом 2012-2017 років.
Верховний Суд ухвалою від 23.05.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2017 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012, яка набрала законної сили, у справі №2а-19331/11/2670 стягнуто з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 527054,39 грн.
З метою погашення боргу на адресу відповідача були спрямовані перша податкова вимога №1/656 від 07.02.2009 та друга податкова вимога №2/1052 від 16.03.2009, про які також зазначено в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012 у справі №2а-19331/11/2670.
Доказів погашення суми податкового боргу відповідачем не надано.
Станом на 07.11.2017 за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 552554,10 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника.
У довідці Головного управління ДФС у м. Києві від 13.09.2017 №14241/9/26-15-17-31 зазначено, що згідно з базою даних АІС "Податковий блок" у Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" відкриті банківські рахунки відсутні.
Податковим керуючим Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснено опис майна підприємства (відповідача), а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, який оформлений актом №3 від 08.02.2016.
Вказаний акт опису майна був складений контролюючим органом на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2016 №927/10/26-56-16-25.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У відповідності до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).
Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.6 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.