ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/15158/16
касаційне провадження № К/9901/5044/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 (головуючий суддя - Григорович П.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Кузьмишина О.М., Степанюк А.Г.)
у справі №826/15158/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2016 № 0002271306.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідачем неправомірно включено в базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб суму прощених банком відсотків та щомісячної комісії у зв`язку з анулюванням боргу позивача за кредитним договором від 29.08.2006 №50-06-И/03.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивачу прощено частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками та щомісячною комісією, а відтак, з урахуванням вимог підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, сума в розмірі 640072,11 грн не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку, внаслідок чого нарахування позивачу суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 108812,26 грн є неправомірним, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що сума основного боргу, разом з сумою прощених банком відсотків та щомісячної комісії, є додатковим благом та повинна бути включена в базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 зазначив про законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі. Просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.06.2016 відповідачем на підставі акта перевірки від 03.06.2016 №8558/26-58-13-06-17-3017022251 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002271306, яким за порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" всього в сумі 136015,33 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 108812,26 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27203,07 грн.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 отримано від ПАТ БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" дохід в сумі 927747,23 грн за ознакою " 126" (дохід отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку, анульована кредитором).
Контролюючим органом до ПАТ БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" направлено запит від 08.05.2015 №11735/09/26-58-17-05-10 щодо підтвердження інформації, вказаної в довідці за формою 1-ДФ.
ПАТ БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" листом від 22.05.2015 № 153-05 підтвердив достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 протягом 2014 року, що відображені у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ознакою " 126", а саме: анулювання боргу за кредитним договором від 29.08.2006 №50-06-И/03.
Платника податків також повідомлено про анулювання (прощення) боргу згідно з повідомленням від 09.10.2014 № 288, врученого платнику податків особисто під підпис.
У подальшому позивачем подано до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік, в якій задекларовано суму доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, в розмірі 287675,12 грн та суму податку, який підлягає сплаті, в розмірі 48661,17 грн.
Втім, як зазначає контролюючий орган, згідно з даними за формою 1-ДФ встановлено отримання доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 927747,23 грн в тому числі: основна сума боргу у розмірі 287675,12 грн (яка була задекларована позивачем); відсотки за користування кредитом у розмірі 607378,71 грн; заборгованість за щомісячною комісією в розмірі 32693,40 грн.
Таким чином, на переконання відповідача, до оподаткованого доходу підлягають включенню не лише основна сума прощеного боргу у розмірі 287675,71 грн, а також відсотки за користування кредитом у розмірі 607378,71 грн та заборгованість за щомісячною комісією в розмірі 326933,40 грн.
Вважаючи винесене контролюючим органом податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.