ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 808/2271/14
адміністративне провадження № К/9901/14235/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2016 (суддя Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бищшевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
У березні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-168 від 20.02.2014 в розмірі 9275,38 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послався на те, що оскаржувана вимога підлягає скасуванню, оскільки зазначена відповідачем у вимозі сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування частково вже стягнута за виконавчим провадженням №37277958 Відділом ДВС Запорізького РУЮ за вимогою № Ф-110 від 01.03.2013, сформованою Управлінням ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області. Окрім того, позивачем здійснюється погашення частинами боргу за зведеним виконавчим провадженням ВП №39391181. Також, позивачем оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду вимогу про сплату боргу № Ф-168-у від 20.11.2013 на суму 8270, 34 грн. На думку позивача виставлення вимог про сплату боргу кожного звітного періоду є спробою відповідача багаторазово стягнути борг, що суперечить чинному законодавству.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-168, сформовану 20.02.2014 Інспекцією ФОП ОСОБА_1 щодо сплати недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9275,38 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що недоїмка зі сплати єдиного внеску, зазначена у оскаржуваній вимозі від 20.02.2014, виникла у позивача, в тому числі у минулих звітних періодах, у 2012 році, обліковувалась в установленому порядку ще органом Пенсійного фонду України, яким на відповідні суми недоїмки формувались вимоги відповідно до приписів Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, які є виконавчими документами і які виконуються в примусовому порядку органами державної виконавчої служби. Сума збільшення боргу зі сплати єдиного внеску протягом наступного базового звітного періоду з терміном сплати 20.01.2014 складає 1218,67 грн. Переведення позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на облік з Управління ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області до Інспекції не є підставою для визначення боргу позивача зі сплати єдиного внеску минулих періодів як новоствореного і не є підставою для формування контролюючим органом вимоги на всю суму боргу.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.01.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної оцінки тому, що відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, сума боргу, зазначена у вимозі, вказується повністю, що не являється багаторазовим стягненням боргу, з урахуванням того, що пунктом 6.9 цієї Інструкції передбачено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суму боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу.
ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до попереднього розгляду на 13.09.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", перебував на обліку в Управлінні ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області.
11.08.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" № 406-VII від 04.07.2013 (далі - Закон України № 406-VII від 04.07.2013), яким внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України № 2464-VI від 08.07.2010), згідно яким обов`язок щодо обліку платників єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та адміністрування таких обов`язків покладено на органи доходів та зборів.
Відповідно до пунктів 3-4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України № 406-VII від 04.07.2013 процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.
Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".
Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Договори про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, укладені з органами Пенсійного фонду України до дня набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку дії таких договорів.
Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Пунктом 5 розділу ІІ Закону України № 406-VII від 04.07.2013 встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.
Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перебував на обліку в Інспекції.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
За правилами частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
На виконання вказаних повноважень 20.02.2014 Інспекцією було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168, в якій зазначено, що станом на 31.01.2014 за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 9275,38 грн., яка є недоїмкою зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Даних про наявність заборгованостей зі сплати штрафу, пені вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168 від 20.02.2014 не містить.
В свою чергу, згідно відомостей картки особового рахунку фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1, станом на час формування оскаржуваної вимоги від 20.02.2014 за позивачем обліковується: недоїмка за попередній період (сальдо на початок 2014 року) 6517,47 грн.; пеня за попередній період (сальдо на початок 2014 року) 1539,24 грн.; збільшення недоїмки поточне нарахування єдиного внеску 20.01.2014 - 1218,67 грн.
Згідно доводів Інспекції позивач перейшов до податкового органу з Управління ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області з боргом в розмірі 7103,65 грн., на підтвердження чого відповідач надав витяг з картки особового рахунку платника фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, за період з 01.01.2012 по 30.09.2013 Пенсійного Фонду України. Вказана сума загального боргу складається з недоїмки зі сплати єдиного внеску 5107,17 грн., штрафних санкцій 457,24 грн., пені 1539,24 грн.
Разом з цим, судами було встановлено, що за даними зазначеного витягу недоїмка зі сплати єдиного внеску 5107,17 грн. складається з недоїмки за 2012 рік у сумі 2736,42 грн. та нарахованих до сплати за відповідні періоди 2013 року сум згідно звіту 4572,42 грн. (термін сплати 21.01.2013), згідно розрахунку 1194,03 грн. (термін сплати 22.04.2013), згідно розрахунку 1194,03 грн. (термін сплати 22.07.2013) та їх часткової сплати в сумі 4589,73 грн.
Також, матеріалами справи підтверджується, що Пенсійний фонд здійснював дії щодо стягнення сум недоїмки за сплати єдиного внеску, а саме: складено вимогу від 01.03.2013 № ф-110 на суму 4572,42 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (виконавче провадження № 37277958, постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2013 у зв`язку з фактичним повним виконанням); складено вимогу від 03.05.2013 № ф-110 на суму 1194,03 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39075947); отримано виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 у справі № 0870/5183/12 на суму 2736,42 грн., який передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2013 ВП№ 37843082).
Відповідно до частин першої - третьої статті 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній до 11.08.2013) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.