ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.006644
провадження № К/9901/16918/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Державного підприємства "Сколівський військовий лісгосп" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, за касаційною скаргою Державного підприємства "Сколівський військовий лісгосп" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Хобор Р.Б., Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. від 30 березня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Відповідачем проведено перевірку, у ході якого було виявлено, що позивачем допущено працівників до роботи без оформлення трудових договорів. За результатами розгляду справи на позивача накладено штраф за порушення вимог статті 24 КЗпП України. Уважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чим відрізняються цивільно-правові відносини від трудових?; 2) чи підпадають під ознаки цивільно-правових відносини, які виникли між позивачем та працівниками, з якими було укладено цивільно-правові договори?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1 ДП "Сколівський військовий лісгосп" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, у якому просило:
- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21 листопада 2019 року № ЛВ3287/462/АВ/ФС, якою накладено штраф на ДП "Сколівський військовий лісгосп" у розмірі 1001520,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовні вимоги ДП "Сколівський військовий лісгосп" було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21 листопада 2019 року № ЛВ3287/462/АВ/ФС, якою накладено штраф на ДП "Сколівський військовий лісгосп" у розмірі 1001520,00 грн.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що укладені між позивачем та вищезазначеними особами цивільно-правові договори мали усі ознаки трудового договору.
4. За умовами цивільно-правових договорів, укладених позивачем з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, фізичні особи - виконавці зобов`язувались виконати на користь замовника певні роботи, обумовлені договором за визначену винагороду. Конкретні роботи визначено у відповідному пункті кожного договору та зазначено, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг.
5. Укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ДП "Сколівський військовий лісгосп" відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цивільно-правові договори, укладені позивачем з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
8. За своїм характером відносини, які склались між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, є трудовими, оскільки, цивільно-правові договори, укладені позивачем з зазначеними працівниками, не містять конкретних фізичних величин або ж об`ємів робіт; в свою чергу, працівник виконує певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально-визначену роботу; завдання визначає замовник, оплата наданих послуг здійснювалася кожного місяця, а не за фактом надання послуги, яка передбачена договором, зважаючи на те, що пунктом 1.5 договору передбачено, що акт прийому наданих послуг складається за фактом надання послуги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ДП "Сколівський військовий лісгосп" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 16 вересня по 27 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування ДП "Сколівський військовий лісгосп".
11. За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 27 вересня 2019 року № ЛВ3287/462/АВ. У ході інспекційного відвідування відповідач зафіксував порушення позивачем частин першої, другої статті 21, частин першої, другої статті 22, частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, а саме допуск до роботи осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_8 без укладення трудового договору.
12. На підставі акта інспекційного відвідування, Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21 листопада 2019 року № ЛВ3287/462/АВ/ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1001520,00 грн.
13. Уважаючи постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 21 листопада 2019 року № ЛВ3287/462/АВ/ФС протиправною, ДП "Сколівський військовий лісгосп" звернулось до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що укладені позивачем з фізичними особами цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору. За наслідками виконання перелічених договорів складено акти виконаних робіт, що надані до інспекційного відвідування та до суду. За умовами договорів фізичні особи - виконавці зобов`язувались виконати на користь замовника певні роботи, обумовлені договором за визначену винагороду. Конкретні роботи визначено у відповідному пункті кожного договору та зазначено, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг.
15. Головним управлінням Держпраці у Львівській області подало відзив на касаційну скаргу ДП "Сколівський військовий лісгосп" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
16. Відзив обґрунтовано тим, що предметом цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є власне робота (трудова функція) в діяльності підприємства, а тому такі відносини регулюються законодавством про працю, та повинні бути належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
17. Згідно приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
18. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
19. Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
20. Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
21. Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
22. Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
24. Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.