УХВАЛА
14 вересня2022 року
м. Київ
Справа № 910/7310/20
Провадження № 12-23гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1-Г" (далі - ОСББ)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (головуючий - Сулім В. В., судді Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 (головуючий - Сулім В. В., судді Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.)
за скаргою ОСББ на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) у справі
за позовом ОСББ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" (далі - Товариство)
про зобов`язання передати документи,
УСТАНОВИЛА:
1. У липні 2021 року ОСББ звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця ВДВС (далі - Скарга), в якій просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.07.2021 ВП № 63537470 (далі - Постанова) з примусового виконання наказу від 06.10.2020 у справі № 910/7310/20 (далі - Наказ).
2. Скарга мотивована тим, що державний виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання Наказу.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 (суддя Балац С. В.) скаргу ОСББ задоволено повністю; Постанову скасовано; стягнуто з ВДВС на користь ОСББ 3000 грн витрат на правову допомогу.
4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали виконавчого провадження № 63537470 не містять доказів направлення правоохоронним органам повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, що свідчить про невиконання державним виконавцем приписів частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) та передчасність винесення Постанови, що є підставою для її скасування.
Суд першої інстанції відхилив твердження Товариства про неправильно обраний у Скарзі спосіб захисту, оскільки вважав, що після скасування Постанови державний виконавець буде зобов`язаний винести постанову про відновлення виконавчого провадження, що в розумінні приписів частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) поновить порушене право ОСББ.
Також суд першої інстанції взяв до уваги надані ОСББ докази понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн та дійшов висновку про необхідність покладення цих витрат на ВДВС за правилами частини першої статті 344 ГПК України у зв`язку із повним задоволенням Скарги.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Головного державного виконавця ВДВС задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 скасовано; Скаргу задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
6. Мотивуючи цю постанову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали виконавчого провадження № 63537470 не містять доказів направлення правоохоронним органам повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, що свідчить про невиконання державним виконавцем приписів частини третьої статті 63 Закону. При цьому суд апеляційної інстанції врахував викладені в апеляційній скарзі ВДВС твердження про направлення зазначеного повідомлення 12.07.2021, тобто з порушенням відповідного строку.
Разом із цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена без дотримання положень статті 343 ГПК України і без урахування висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 21.05.2021 № 905/64/15, про те, що відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Отже, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.
Водночас суд апеляційної інстанції врахував обґрунтованість доводів ОСББ про неправомірність бездіяльності державного виконавця ВДВС щодо зволікання направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, у зв`язку із чим дійшов висновку, що Скарга підлягає частковому задоволенню шляхом визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця відповідно до частини третьої статті 63 Закону та частин першої і другої статті 343 ГПК України. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга не містить будь-яких інших аргументів, що спростовували б висновки місцевого господарського суду.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 заяви Товариства та ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ОСББ на користь Товариства 4375 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Головного державного виконавця ВДВС на користь ОСББ 3750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8. Додаткова постанова мотивована тим, що надані ОСББ та Товариством документи в сукупності доводять наявність підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а їх розмір є документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності. Разом з тим апеляційний суд врахував, що його постановою від 01.02.2022 у цій справі апеляційну скаргу Головного державного виконавця ВДВС задоволено частково, а отже, заявлені сторонами клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9. 09.06.2022 до КГС ВС надійшла касаційна скарга ОСББ, у якій воно просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 та залишити рішення цього суду без змін, а також скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 повністю та здійснити розподіл судових витрат.
10. ОСББ мотивувало подану скаргу, зокрема, такими доводами.
Суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 13, частин першої, четвертої та восьмої статті 80 ГПК України, оскільки не врахував, що ВДВС разом з відзивом на Скаргу не подавав до суду першої інстанції жодних доказів направлення до правоохоронних органів повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 08.07.2021, а наведені ним причини неподання цих доказів до суду першої інстанції не є поважними, у зв`язку із чим не мали враховуватись апеляційним судом.
Суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 343 ГПК України, яка передбачає, що суд, крім визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця ВДВС щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, мав зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу усунути порушення - поновити порушене право заявника. Проте апеляційний суд позбавив ОСББ можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у цій справі, оскільки в резолютивній частині оскаржуваної постанови не вирішив питання відновлення порушеного права Скаржника.
11. Скаржник вважає порушеним своє право на виконання остаточного судового рішення від 01.09.2020 у цій справі та посилається на численну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справах "Ромашов проти України", "Горнсбі проти Греції", "Чіжов проти України", "Глоба проти України" і "Деркач та Палек проти України" доходив висновків, зокрема про те, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом та є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також про те, що саме на державу покладається обов`язок вжити у межах її компетенції усіх необхідних кроків для виконання остаточного судового рішення та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.