ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 483/1011/21
провадження № 51-1071 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю. Є.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Телечкана Дениса Валерійовича на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021153100000069 від 19 квітня 2021 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівного Очаківського району Миколаївської області, який згідно з матеріалами провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. На підставі статей 96-1, 96-2 КК України конфісковано у власність держави речові докази: дев`ять сіток (вісім сіток довжиною 80 м мають вічко 50 мм; одна сітка довжиною 100 м). Цивільний позов прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 25 874 грн у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу. Ухвалено повернути засудженому надувний човен марки "Bark" із двома веслами.
Згідно з цим вироком 18 квітня 2021 року близько 21:00 ОСОБА_1, не маючи відповідного дозволу, займався незаконним рибним промислом в акваторії Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря поблизу с. Дмитрівки Очаківського району Миколаївської області забороненим знаряддям лову (дев`ятьма сітками) та виловив і знищив рибу різних порід загальною кількістю 317 штук на загальну суму 25 874 грн, чим завдав істотної шкоди рибним запасам України.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 липня 2021 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає рішення міськрайонного суду у частині повернення ОСОБА_1 човна з веслами невмотивованим, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції. На думку прокурора, апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про незастосування судом першої інстанції спеціальної конфіскації щодо цього майна. Наголошує, що здійснення ОСОБА_1 рибальства без використання човна з веслами було б неможливим, а тому відповідно до статей 96-2, 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) це майно повинно бути конфісковано як знаряддя кримінального правопорушення. Посилається на те, що апеляційний суд також безпідставно відхилив доводи апеляційної скарги щодо конфіскації виловленої риби. Вказує, що доля цих речових доказів повинна бути вирішена саме судовим рішенням. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Шевченко О. О. в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення.
У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких її визнано необґрунтованою.
Указаних вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 не дотримався.
Так, висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, кваліфікація його дій, а також вид і розмір призначеного йому покарання в касаційному порядку не оспорюються.