Постанова
Іменем України
16 вересня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-1579 ск 18
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ємець О.П., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2022 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2012 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України у редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року), у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року, касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Однак, касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року. Хоча засуджений і вказує на те, що отримав ухвалу апеляційного суду 24 червня 2022 року, проте переконливих доказів (розписки, витягу з журналу вхідної кореспонденції державної установи, тощо) на підтвердження вказаного факту до скарги не долучає.