1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 727/4093/21

провадження № 61-4106св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кодрян Яни Дмитрівни на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Литвинюк І. М., Лисака І. Н.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0037 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу за власні кошти металевих воріт та хвіртки, встановлених на межі земельної ділянки на АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилалися на те, що вони є співвласниками земельної ділянки площею 0,0424 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці розташований житловий будинок, що належить їм на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають на АДРЕСА_1 . На їх думку, встановивши металеві ворота, хвіртку та бетонні блоки, відповідачі самовільно зайняли частину належної їм земельної ділянки. Такими діями відповідачі перешкоджають їм у доступі до частини їхньої земельної ділянки. На підтвердження цих обставин посилалися на лист Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 28 січня 2021 року, з якого відомо, що користувачі земельної ділянки на АДРЕСА_1 перешкоджають їм у доступі до земельної ділянки. При цьому інженер склав збірний план землекористувань земельної ділянки на АДРЕСА_1 та встановив, що частиною земельної ділянки, площею 0,0037 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090, користуються мешканці житлового будинку АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим просили позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Шевченківський районний суд м. Чернівці рішенням від 10 листопада 2021 року позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки, площею 0,0037 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, шляхом її звільнення від металевих воріт та хвіртки, встановлених на межі вказаної земельної ділянок. Стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки відповідачі надали докази на підтвердження порушення їх прав на користування земельною ділянкою. Водночас відповідачі не спростували належними та допустимими доказами встановлені судом обставини щодо створення перешкод позивачам в користуванні земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Чернівецький апеляційний суд постановою від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, від імені якого діяв адвокат Раздорський Р. А., задовольнив. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки в матеріалах справи немає доказів, які свідчили б, що спірними воротами та хвірткою користуються тільки відповідачі, і що виключно вони чинять перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивачам. При цьому суд взяв до уваги, що земельної ділянки проходить не по стіні будинку АДРЕСА_1, а облаштовані ворота відділяють будинки АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 від проїжджої частини вилиці Щербанюка, не є межами між земельними ділянками сусідніх будинків, та були облаштовані для зручності користування прибудинковою територією - спільним подвір`ям. Крім того, суд встановив визнання сторонами того факту, що відповідачі не є власниками спірної огорожі, а позивач ОСОБА_1 визнав та підтвердив той факт, що відповідачі є користувачами огорожі.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У квітні 2022 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кодрян Я. Д. подала до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2022 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначила відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - частини першої статті 391 ЦК України, частини другої статті 152 ЗК України, частин першої та другої статті 77 ЦПК України, частини першої статті 367 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована безпідставністю посилань апеляційного суду на те, що відповідачі не встановлювали металевих воріт та хвіртки, а тому вони не створюють перешкод у користуванні земельною ділянкою, адже ОСОБА_3 визнав та підтвердив той факт, що саме відповідачі користуються для проходу до свого житла спірними воротами та хвірткою, що розташовані на земельній ділянці позивачів, які зачиняються на замок. При цьому суд першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів зробив правильний висновок про те, що саме відповідачі не допускають позивачів до користування частиною земельної ділянки, чим створюють їм перешкоди у користуванні нею, що підтверджується показаннями свідків та письмовими доказами. Разом з цим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про їх неналежність та недопустимість. Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав оцінки електронному доказу - відеозапису, на який учасники справи посилалися в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Також суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не можливо підтвердити наявність спору саме між сторонами та здійснення відповідачами перешкод позивачам у користуванні частиною земельної ділянки, а також що збірним планом землекористувань спірної земельної ділянки не підтверджуються обставини, які свідчили б про порушення саме відповідачами права позивачів на користування належною їм земельною ділянкою.

У серпні 2022 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

12 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1899 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0424 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 грудня 2020 року за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстровано право власності по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0424 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 березня 2021 року житловий будинок, загальною площею 214 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

З кадастрового плану та схеми розташувань будівель і споруд відомо, що земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:03:003:0090 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,424 га, з яких: під двором - 0,0324 га, а під будівлями - 0,0100 га,, розташована поряд з земельною ділянкою власників будинку АДРЕСА_2 з боку поворотних точок "від Г до Д".

На фотознімках зображені стіна будівлі та двір, встановлені з боку дороги ворота і хвіртка, є місце для стоянки автомобіля, де припаркований автомобіль марки "Мерседес".

З листа Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 від 28 січня 2021 року відомо, що між сусідами виник земельний спір щодо спільної межі, яка проходить між земельними ділянками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Окрім того, встановлено, що користувачі земельної ділянки на АДРЕСА_2 і перешкоджають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у доступі до їх власної земельної ділянки.

Згідно із збірним планом землекористувань земельної ділянки на АДРЕСА_1, складеним інженером землевпорядником ОСОБА_6, частиною земельної ділянки, площею 0,0037 га, кадастровий номер 7310136300:03:003:0090, яка є власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з боку поворотної точки "А" фактично користуються мешканці житлового будинку АДРЕСА_2 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08 квітня 2021 року № 251809320 відомо, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08 квітня 2021 року № 251813368 відомо, що ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 .

З інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої чернівецької державної нотаріальної контори Мироником О. В., ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_4 .

З протоколу погодження меж земельної ділянки, що передається у власність на АДРЕСА_1 встановлено, що проведено погодження в натурі меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за вказаною адресою та встановлено, що межі в натурі проходять по існуючій межі (металева сітка та стіна будівлі). Претензій при погодженні меж землекористування не заявлено, представники суміжних землекористувачів квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 погодили межі землекористування.


................
Перейти до повного тексту