Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 453/843/18
провадження № 61-7202св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі судді Шрамка Р. Т.
від 09 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., від 07 червня
2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він став переможцем у 865 тиражі державної грошової лотереї "Лото-Забава" і набув право на отримання виграшу в розмірі 400 000,00 грн.
14 вересня 2017 року під час його перебування за кордоном на його картковий рахунок № НОМЕР_1 надійшов виграш у розмірі 320 390,00 грн.
Позивач зазначав, що банківська карта № НОМЕР_1 зберігалася за місцем його проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1, доступ до неї мала ОСОБА_2 .
Повернувшись з-за кордону в грудні 2017 року, він виявив відсутність зазначених вище грошових коштів на його рахунку, а відповідачка почала уникати зустрічі з ним. Згодом ОСОБА_2 визнала, що зняла всі кошти, оскільки на її думку виграні кошти були подарунком для неї.
Посилався на те, що дозволу та доручення на зняття коштів із своєї картки він ОСОБА_2 не надавав, однак вона безпідставно отримала належні йому грошові кошти та не повернула їх.
З урахуванням наведеного та на підставі статей 625, 1212 Цивільного кодексу України, з урахуванням уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 320 390,00 грн, 3 % річних від прострочених суми у розмірі 8 821,70 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 013,75 грн.
Стислий виклад позиції відповідачки
ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вони з позивачем перебували у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2012 року, вели спільне домашнє господарство, підтримували подружні відносини та проживали разом. Виграшний лотерейний білет був подарунком позивача для неї на 8 березня. Зазначала, що вона придбала 10 лотерейних квитків, 5 з яких було зареєстровано для участі у лотереї з телефону позивача. Виграв лотерейний білет, зареєстрований з телефону позивача, однак у прямому ефірі телепередачі, який відбувся 13 березня 2016 року, ОСОБА_1 публічно оголосив про те, що сертифікат на отримання виграшу у вигляді грошової суми належить їй в якості подарунку до дня 8 березня. Зазначене також підтверджує інтерв`ю повивача у Всеукраїнській лотерейній газеті "Азарт".
Враховуючи те, що позивач особисто, за власним бажанням, без примусу та будь-якого тиску передав їй банківську картку, на яку повинні були нараховуватися кошти, та беручи до уваги, що виграш був подарунком для неї, вона розпоряджалася коштами на власний розсуд, у тому числі сплачувала платежі за орендовану квартиру, комунальні послуги, купівлю продуктів харчування.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 09 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 320 390,00 грн, три проценти річних від простроченої заборгованості в розмірі 8 821,70 грн та інфляційні втрати в розмірі 31 013,75 грн, що в загальній сумі становить 360 225,45 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримавши виграш у лотерею, позивач сплатив податок з доходу, а відтак зазначений виграш є його власністю. Оскільки договір дарування значної суми грошових коштів повинен укладатися у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а публічне оголошення позивачем, що він "присвячує" виграш своїй дружині не свідчить про укладення між сторонами договору дарування, суд першої інстанції вважав, що грошові кошти позивача в розмірі 320 390,00 грн відповідачка отримала без достатньої правової підстави, у зв`язку із чим зазначена сума має бути повернута позивачу у відповідності до вимог частини першої статті 1212 ЦК України. Також підлягають нарахуванню 3 % річних та інфляційні відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Основний зміст та мотиви рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох процентів річних у розмірі 8 821,70 грн скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Змінено рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 09 березня 2021 року в частині визначення загального розміру грошової суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, зменшено її з 360 225,45 грн до 351 403,75 грн, а також у частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, зменшено його до 3 528,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції визнав правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності між сторонами жодних договірних відносин, а відтак відсутності у відповідачки правової підстави на отримання спірної суми грошових коштів у власність. Водночас вважав, що суд першої інстанції не звернув уваги на необґрунтований розрахунок 3 % річних (щодо періоду нарахування), що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині та відповідного зменшення загальної суми, яка підлягає стягненню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
29 липня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня
2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13,
від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, від 29 квітня 2020 року у справі
№ 766/8633/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 523/18181/18,
від 11 листопада 2020 року у справі № 757/4383/16-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також необґрунтовано відхилили клопотання (заяву) учасника щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не розглянув та не задовольнив клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 456/2229/21 за її позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на виграшний лотерейний білет, не урахувавши, що встановлення обставин належності їй спірного лотерейного білету має значення для встановлення наявності у неї підстав для отримання спірної грошової суми, що в свою чергу виключає застосування положень статті 1212 ЦК України.
Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю адвоката відповідачки в іншому судовому процесі, чим позбавив сторону права на справедливий судовий розгляд.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми Закону України "Про державні лотереї в Україні" та не урахували того, що виграшний лотерейний білет був придбаний
ОСОБА_2 за її кошти, а тому саме вона уклала з оператором публічний договір та отримала право на отримання виграшу.
Посилається на виникнення алеаторних зобов`язань (ризикових зобов`язань) перед відповідачкою. При цьому зосереджує увагу на тому, що виграшним вважається не номер телефону, а комбінація цифр лотерейного білету, у зв`язку із чим переможцем є особа, яка є власником лотерейного білету.
На думку заявника, суди не звернули уваги на недобросовісну та суперечливу поведінку позивача, який у прямому ефірі телепередачі вважав, що виграш належить його дружині ОСОБА_2, не зберігав у себе свою банківську карту, яку надав у вільний доступ відповідачці, із повідомленням пін-коду, а також лише через пів року після отримання виграшу (після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин) заявив про крадіжку грошових коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року поновлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, відкрито касаційне провадження у справі
№453/843/18, з урахуванням підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
17 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла зазначена цивільна справа.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, такими, що не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає про те, що ТОВ "М.С.Л" (оператор державної лотереї), з яким як стверджує відповідачка у неї є договірні правовідносини, не є стороною справи, яка переглядається, більш того відсутній спір між зазначеною організацією та ОСОБА_5 про виплату коштів. Зосереджує увагу на тому, що до вересня 2017 року (коли грошові кошти надійшли на рахунок позивача) ОСОБА_2 погоджувалася зі статусом
ОСОБА_1, як власника, переможця та користувача рахунку, на який надійшов виграш. Сторони добровільно розділили між собою придбані лотерейні білети, позивач зареєструвався у розіграші, отримав підтвердження, що він є учасником акції, а тому саме він є переможцем лотереї та саме на його рахунок було переказано суму виграшу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 березня 2016 року ОСОБА_1 став переможцем 865 тиражу державної грошової лотереї "Лото-Забава" та набув право на отримання виграшу у розмірі 400 000,00 грн.
Для оформлення виграшу оформлена квитанція на прийом білета/квитка (чека) лотереї на експертизу від 17 березня 2016 року на ОСОБА_1, який претендує на виграш 400 000,00 грн.
14 вересня 2017 року зазначений виграш за вирахуванням суми податків та зборів було перераховано ТОВ "М.С.Л." на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
У випуску №11 (956) від 14 березня 2016 року газети "Азарт від МСЛ", зазначається, зокрема, про те, що четвертим переможцем весняної акції став ОСОБА_1 з м. Стрий Львівської області, який 06 березня в 865 тиражі "Лото-Забава" виграв у додатковому розіграші 400 000 грн.
Згідно з копією закордонного паспорта ОСОБА_1, він з 17 липня
2017 року по 24 грудня 2017 року перебував за кордоном.
Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_1
ОСОБА_1 у період з 27 вересня 2017 року по 29 листопада 2017 року з карткового рахунку було знято грошові кошти на загальну суму
320 390,00 грн.
Кримінальне провадження №12018140130000376 від 14 березня 2018 року, розпочате за зверненням ОСОБА_1 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України, закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, через відсутність в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.