Постанова суду № 127/6148/20 від 09.09.2022 про зміну черговості одержання права на спадкування, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування рішення про...

Постанова

Іменем України

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 127/6148/20

провадження № 61-5677св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,третя особа - Перша Вінницька державна нотаріальна контора,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2, третя особа - Перша Вінницька державна нотаріальна контора, про зміну черговості одержання права на спадкування, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та стягнення витрат на поховання.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла

ОСОБА_4 - рідна тітка ОСОБА_2 та двоюрідна тітка ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме

майно - квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року у справі № 127/15052/18 за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була тіткою ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 127/15052/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні таких позовних вимог. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року залишено без змін.

28 лютого 2020 року державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори видав Мельник Л. М. свідоцтва про право

на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4

на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за реєстровими № 4-663 та № 4-666.

ОСОБА_1 вказувала, що вона протягом тривалого часу, а саме з 2011 року, опікувалася ОСОБА_4, забезпечувала її потреби, займалася її лікуванням, надавала іншу допомогу, оскільки остання через похилий вік та внаслідок травми ноги потребувала постійної сторонньої допомоги й перебувала у безпорадному стані.

Крім того, саме ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_4 та витратила на поховання останньої особисті кошти у розмірі 6 133,21 грн.

25 березня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_3 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2020 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 .

Позивач вказувала, що в разі визнання за нею права на спадкування разом зі спадкоємцем другої черги, їй належить спадщина з моменту відкриття, тому ОСОБА_2 не мала права відчужувати всю квартиру, а могла відчужити лише Ѕ її частину.

Посилаючись на вищевказане та з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд: змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати право ОСОБА_1 на спадкування за законом разом з спадкоємцем другої черги ОСОБА_2 ; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 28 лютого 2020 року ОСОБА_2, в частині розміру частки у спадщині та внести в них зміни, зазначивши, що спадкоємцями указаного у свідоцтвах майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частці кожна; внести зміни до запису про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір частки Ѕ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 березня 2020 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 в частині продажу Ѕ частки квартири; внести зміни до запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір частки Ѕ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини витрат на поховання у розмірі 3 066,60 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня

2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Змінено черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування за законом разом зі спадкоємцем другої черги - ОСОБА_2 .

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 28 лютого 2020 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-663 в частині розміру частки у спадщині (1 ціла), та внесено у нього зміни, зазначено, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_4, померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1, є племінниця ОСОБА_2 - Ѕ частка та племінниця

ОСОБА_1 - Ѕ частка.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 28 лютого 2020 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-666 в частині розміру частки у спадщині (1 ціла), та внесено у нього зміни, зазначено, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_4, померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1, є племінниця ОСОБА_2 - Ѕ частка та племінниця

ОСОБА_1 - Ѕ частка.

Внесено зміни до запису про право власності ОСОБА_2 на квартиру

АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначено розмір частки Ѕ.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, посвідчений 25 березня 2020 року

за реєстровим № 1720 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. в частині продажу (передачі та прийняття у власність) Ѕ частини квартири.

Внесено зміни до запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір частки Ѕ.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину витрат на поховання ОСОБА_4 у розмірі 3 066,60 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довела належними та допустимими доказами вимоги щодо зміни черговості одержання права на спадкування на підставі частини другої

статті 1259 ЦК України та надання їй права на спадкування разом зі спадкоємцем другої черги ОСОБА_2, а тому оспорювані свідоцтва про право на спадщину за законом в частині визначеного розміру частки у спадщині 1 (одна ціла) порушують право спадкоємця ОСОБА_1 на спадкування за законом спадкового майна разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_2 .

Встановлені у справі обставини також дають підстави для задоволення позовних вимог про внесення змін до записів про право власності.

Оскільки у ОСОБА_1 виникло право на спадкування частини спадкового майна, в тому числі і частини квартири АДРЕСА_3, відповідач ОСОБА_2 відчужила спірну квартиру після звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду, тому ОСОБА_2 не мала права відчужувати всю квартиру АДРЕСА_3, а лише її частку. У зв`язку з цим наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї квартири в частині Ѕ відчуженої частки.

Позивач довела на підставі належних та допустимих доказів понесення нею витрат на поховання, тому наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 Ѕ частини таких витрат. При цьому ОСОБА_2 проти задоволення таких вимог не заперечувала.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чернілевської Р. В. задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, посвідченого 25 березня 2020 року за реєстровим № 1720 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А., в частині продажу (передачі та прийняття у власність) Ѕ частини квартири та внесення змін до запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В решті рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції правильно встановив, що за життя ОСОБА_4 потребувала постійного стороннього догляду. Догляд за нею, медикаментозне забезпечення, приготування їжі, забезпечення її харчування, придбання необхідних речей, прибирання за останньою та сплату комунальних послуг здійснювала позивач ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані починаючи з 2007 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 й потребувала сторонньої допомоги.

На підставі встановленого місцевий суд дійшов правильного висновку про надання ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із спадкоємцем другої черги, змінивши черговість одержання права на спадкування, як передбачено положеннями статті 1259 ЦК України.

З огляду на викладене, в силу статей 203, 1301 ЦК України, а також врахувавши, що у разі внесення змін до свідоцтва про прав на спадщину за законом в частині розміру частки спадкоємця до Державного реєстру прав вноситься запис про зміну розміру частки у праві власності на нерухоме майно, суд попередньої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом в частині розміру частки у спадщині та внесення до них змін у зв`язку зі зміною розміру частки у спадщині, оскільки такі є похідними від вказаної частини основних позовних вимог, які були задоволені.

Разом з тим, позивач не довела наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 25 березня 2020 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_3, недійсним у зв`язку з недодержанням сторонами в момент його вчинення вимог, передбачених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Зазначені ОСОБА_1 підстави для визнання спірного правочину недійсним, зокрема, можливе визнання за нею права на спадкування разом зі спадкоємцем другої черги та належність їй цієї спадщини з моменту відкриття, не є підставами у розумінні статті 203 ЦК України, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним.

Оскільки підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25 березня 2020 року не має, тому не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про внесення змін до запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення Ѕ частини витрат на поховання в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому апеляційним судом не переглядалося.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 4 203,50 грн за подання позовної заяви.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 2 522,15 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що приймаючи постанову від 12 травня 2022 року апеляційний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року, ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Чернілевська Р. В., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Також заявник просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що розподіл судових витрат буде проведений судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення при новому розгляді справи.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає

пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) та у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року № 758/824/17 (провадження № 61-22164св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 910/23428/17, від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17 (провадження № 61-40302св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 09 жовтня 2019 року у справі № 552/8452/17 (провадження № 61-48561св18), 10 квітня 2020 року у справі № 522/22023/16-ц (провадження № 61-11419св18), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св19), від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц (провадження № 61-23350св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14 (провадження № 61-14159св19), від 01 липня 2021 року у справі № 917/549/20.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень. Заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положення частини третьої

статті 89 ЦПК України (щодо наслідків невиконання судом обов`язків оцінювати кожен доказ або мотивувати його відхилення).

Разом з тим, у касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про доведеність позивачем факту перебування спадкодавця на її матеріальному забезпеченні та як наслідок задоволення усіх позовних вимог.

Позивач не надала жодних доказів, які б підтверджували наявність сукупності всіх умов, необхідних для задоволення позову на підставі частини другої статті 1259 ЦК України.

Суди не дослідили всі докази у справі, які б підтверджували факт матеріального забезпечення спадкодавця саме ОСОБА_1 та дійшли висновку, що ОСОБА_1 матеріально забезпечувала спадкодавця, який є припущенням.

В матеріалах справи також відсутні докази проведення позивачем ремонту у квартирі спадкодавця, надання спадкодавцю рекомендованої медичної допомоги, а саме: санаторного лікування, придбання спеціалізованого взуття.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Натомість суди дійшли висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина постанови апеляційного суду не містить опису обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, виходячи з доводів апеляційної скарги та мотивів прийняття чи відхилення кожного аргументу, викладеного заявником в апеляційній скарзі.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення витрат на поховання в апеляційному суді не оскаржувалось, тому перегляду в касаційному порядку на підлягає.

Доводи інших учасників справи

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

У вересні 2022 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4,

що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1, виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

19 грудня 2017 року (т. 1, а. с. 8).

Згідно з довідкою державного нотаріуса Першого вінницької державної нотаріальної контори від 11 червня 2018 року № 1892/02-14, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена спадкова справа № 20/2018; спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли племінниця ОСОБА_2 та племінниця ОСОБА_1 ; відомостей про інших спадкоємців немає (т. 1, а. с. 10).

Згідно з рішенням Лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) міської поліклініки міста Вінниці № 3 від 21 червня 2007 року ОСОБА_4 встановлено діагноз коксартроз зліва ІІІ ступеня, вкорочення лівої кінцівки на 3-4 см (т. 1, а. с. 12).

Відповідно до довідки Вінницької медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 02 жовтня 2007 року ОСОБА_4 встановлено безтерміново І групу інвалідності та підтверджено 80 % втрати професійної працездатності, визначено потребу в санаторному лікуванні з супроводом, ортопедичному взутті та сторонньому постійному догляді (т. 1, а. с. 11).

В амбулаторній картці на ім`я хворого ОСОБА_4 в Комунальному закладі "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6"

(далі - КП "ЦПМСД № 6") містяться записи лікаря від 19 червня 2007 року (ходить за допомогою двох милиць, значно припадає на ліву кінцівку, рухи

в лівому кульшовому суглобі значно обмежені з болем) та від 16 січня

2014 року (скарги на сильні болі в лівому кульшостегновому суглобі, суглобах кистей рук, плечових суглобах, головокружіння, загальну втому, нездужання). У 1960 році ОСОБА_5 перенесла перелом в лівому суглобі ноги, в 2012 році - перелом лівого стегна, перенесла перелом на правій руці; ліва нога коротша на 8 см.

Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Депатрамента охорони здоров`я Вінницької міської ради від 13 грудня 2017 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з 05 до 13 грудня 2017 року з діагнозом - інфаркт мозку неуточнений з гіпертензією, хронічною ішемічною хворобою серця неуточненою з гіпертензією, гіперглікемією неуточненою.

Відповідно до довідки про причину смерті від 19 грудня 2017 року № 386 ОСОБА_4 померла у віці 86 років від хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця (т. 1, а. с. 13).

Актом ТОВ "ЖЕО" від 26 грудня 2017 року № 7881, складеного зі слів сусідів, встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживала на день смерті з ОСОБА_1 і вела спільне господарство (т. 1, а. с. 17).

Згідно з актом ТОВ "ЖЕО" від 06 липня 2018 року, складеного зі слів сусідів, ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_4 допомагала їй, готувала їжу, годувала її, купувала необхідні речі, оплачувала лікування в лікарні, відвідувала її, сплачувала комунальні послуги з кінця 2011 року.

Також зі слів сусідів ОСОБА_4 вказувала, що з рідних у неї лише племінниця - ОСОБА_1, і що вона її доглядає, піклується, стежить за здоров`ям і побутом (т. 1, а. с. 16).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня

2019 року у справі № 127/12954/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Перша Вінницька державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

про визнання недійсною заяви ОСОБА_4 від 12 липня 2016 року,

яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про скасування заповіту від 23 жовтня 2015 року за реєстровим № 1-2005 (усе майно заповідано ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках).

Вказаним рішенням суду встановлено, що підставою звернення до суду ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 з таким позовом стало те, що з травня 2000 року до травня 2010 року вони проживали в квартирі АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_4 . В цей період батько ОСОБА_7 разом з дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_8 та дружиною доглядали за ОСОБА_4, допомагали по господарству, оплачували комунальні послуги за неї, забезпечували продуктами та всім необхідним для проживання.

Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені Академіка О. І. Ющенка Вінницької обласної ради" від 16 березня 2020 року № 88 ОСОБА_1 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені Академіка О. І. Ющенка Вінницької обласної ради" з 17 липня 2012 року до 08 лютого 2018 року. У період з 15 до 22 грудня 2017 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати 8 календарних днів (т. 1, а. с. 146).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми

ОК-5 ОСОБА_1 мала стабільний дохід у період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2017 року (т. 1, а. с. 143 - 145).

Згідно з випискою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") від 06 травня 2020 року

ОСОБА_1 отримувала грошові перекази від ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період часу з 10 лютого 2014 року до 09 квітня 2015 року у розмірі

7 000 дол. США та 12 000 російських рублів.

Також матеріали справи містять квитанції та чеки про придбання медичних препаратів та ліків за 06 та 08 грудня 2020 року; письмові документи, що підтверджують витрати на поховання та організацію поминального обіду померлої ОСОБА_4, понесені ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року у справі № 127/15052/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була тіткою ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

У справі № 127/15052/18 суд установив, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (матір ОСОБА_1 - ОСОБА_11 та ОСОБА_4 є двоюрідними сестрами).

28 лютого 2020 року державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, на квартиру АДРЕСА_3 за реєстровим № 4-663.

28 лютого 2020 року Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 на квартиру

АДРЕСА_2 за реєстровим № 4-666.

28 лютого 2020 року право власності на вищезазначені квартири зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

від 04 березня 2020 року.

25 березня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 .

25 березня 2020 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу Скутельник І. А. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 квітня 2020 року.

Постановою державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) від 08 квітня

2020 року накладено арешт на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 квітня 2020 року та постановою про закінчення виконавчого провадження № 61755357 від 08 квітня 2020 року з примусового виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2020 року у справі № 127/6148/20 про накладення арешту.

Згідно з інформацією від 06 серпня 2020 року № 100, наданої Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у відділі реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Обухівської міської ради не значиться.

................

Перейти до повного тексту