Постанова
Іменем України
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 205/5588/20
провадження № 61-4265св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс",
третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Клюєвої Ірини Станіславівни на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2021 року у складі судді
Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (далі - ТОВ "Фінфорс") про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позов, вказував, що 15 квітня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В. В. (далі - приватний нотаріус) вчинив виконавчий напис № 8139 про стягнення
з нього на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості за кредитним договором
від 16 травня 2019 року № 559437-А, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН", правонаступником усіх прав та обов`язків якого згідно з договором відступлення прав вимоги за кредитними договорами
від 29 серпня 2019 року № 40071779-15 є ТОВ "Фінфорс", у розмірі 10 570,00 грн.
На підставі виконавчого напису нотаріуса 21 квітня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. (далі - приватний виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та арешт належних йому грошових коштів.
Посилаючись на те, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не відносяться до переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, у тому числі на підставі не посвідченого нотаріально кредитного договору, просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 15 квітня 2020 року
№ 8139, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В., про стягнення з нього на користь
ТОВ "Фінфорс" боргу в розмірі 10 570,99 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 17 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог та ненаданням позивачем доказів, які б свідчили про те, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року рішення суду Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада
2021 року залишено без змін.
Суди дійшли висновку, що позивач не надав суду будь-яких належних
та допустимих доказів на підтвердження доводів, якими обґрунтував позовні вимоги, зокрема на підтвердження доводів про те, що кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а також про те, що заборгованість є спірною,
як то квитанцій, платіжних доручень про часткову чи повну сплату заборгованості. ОСОБА_1 також не надав суду доказів того,
що ТОВ "Фінфорс" надало нотаріусу неповний перелік документів для вчинення виконавчого напису та не звернувся до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів, зокрема нотаріальної справи про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2022 року ОСОБА_1 в особі адвоката Клюєвої І. С. подав
до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2021 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і як на підставу для відкриття касаційного провадження посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, від 12 березня 2020 року у справі
№ 757/24703/18.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 205/5588/20, витребувано справу з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 15 квітня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В. В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 8139, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованість за кредитним договором
від 29 серпня 2019 року № 40071779-15 за період з 29 серпня 2019 року
до 11 березня 2020 року в розмірі 10 570, 00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
Дорошкевич В. Л. від 21 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження (далі - ВП) № 61878471 з примусового виконання виконавчого напису від 15 квітня 2020 року № 8139, вчиненого приватним нотаріусом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права