ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 159/1388/17
провадження № 61-14240св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 травня 2019 року, постановлену у складі судді Логвинюк І. М., та постанову Волинського апеляційного суду
від 21 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2017 року у справі за її позовом до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування заяви вказувала, що 14 грудня 2018 року вона отримала від Ковельської міської ради Волинської області (далі - Ковельська міська рада) лист № 1.04/950 від 11 грудня 2018 року про те, що придбання житла дітям- сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, і особам з їх числа здійснюється на виконання міської цільової соціальної програми, затвердженої рішенням Ковельської міської ради № 16/7 від 24 листопада 2016 року.
Зі змісту вказаного листа вона дізналася, що на час прийняття органом місцевого самоврядування рішення № 16/7 від 24 листопада 2016 року вона, перебуваючи на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з 29 серпня 1986 року з правом на першочергове отримання житла як дитина - сирота, не включена до цієї програми. Такими діями відповідача їй завдано моральної шкоди.
Позивач вважає, що вказані обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі їй на час розгляду справи, відповідно до пункту 1
частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 травня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з обізнаності ОСОБА_1 під час розгляду справи з обставиною, яку вона зазначає нововиявленою. Такого висновку місцевий суд дійшов, дослідивши зміст заяви про збільшення позовних вимог від 28 вересня 2017 року, підписаної представником заявника ОСОБА_2, в якій міститься посилання на те, що у 2017 року придбано квартиру дитині-сироті згідно зі спеціальною програмою як особі, яка має право на позачергове отримання житла. Крім того, суд першої інстанції врахував, що рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено вказану програму, та сама програма існували на час розгляду справи судом першої інстанції, а інформація щодо програми була доступною, в тому числі, і для заявника.
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 травня 2019 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про обізнаність ОСОБА_1 на час розгляду справи за її позовом судом першої інстанції з обставиною, на яку вона посилається у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 травня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 червня 2019 року і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили фактичні обставини справи, не перевірили доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та не дослідили лист Ковельської міської ради від 11 грудня 2018 року за № 1.04/950, і змісту якого заявник дізналась про нововиявлені обставини.
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року Ковельська міська рада подала відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1, у якому послалась на безпідставність її доводів та відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та нормам процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2017 року позов
ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області надати ОСОБА_1 як дитині-сироті та особі, яка користується правом позачергового отримання житла з 29 серпня 1986 року, благоустроєне жиле приміщення (житло) у місті Ковелі Волинської області відповідно до статей 43, 46 ЖК України і норм житлової площі, встановлених санітарних і технічних вимог, а також - її черговості у списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 30 січня 2018 року.
Листом Ковельської міської ради від 11 грудня 2018 року № 1.04./950 повідомлено ОСОБА_1 про те, що придбання житла дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, і особам з їх числа, здійснюється на виконання міської цільової соціальної програми, затвердженої рішенням Ковельської міської ради № 16/7 від 24 листопада 2016 року.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 6 травня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 червня 2019 рокуздійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.