ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 363/1900/13-ц
провадження № 61-89св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року, постановлену в складі судді Котлярової І. Ю., та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, прийняту колегією в складі суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М., ухвалені за результатами розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця
ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
У травні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що у березні 2010 року позивачі, маючи намір побудувати дерев`яний житловий будинок, погодили з відповідачами як виконавцями будівництва його проект та обговорили всі істотні умови договору. 26 березня 2010 року відповідач ФОП ОСОБА_3 надала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, копію свідоцтва платника єдиного податку та погоджений ескізний проект будинку. Вони передали виконавцям авансовий платіж на будівництво у розмірі 6 000,00 дол. США. За сімейними обставинами будівництво за погодженням сторін було перенесено на рік. На початку квітня 2011 року відповідачам було передано 7 000,00 дол. США для проведення відповідних робіт.
25 травня 2011 року відповідачі завезли будівельні матеріали для монтажу, а через тиждень бригада будівельників зібрала перший поверх будинку, після чого вони передали за виконану роботу ОСОБА_4 3 000,00 дол. США, про що ними було надано розписку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також вказували, що відповідачі зволікали з виконанням своїх зобов`язань при цьому, вимагаючи від них оплати додаткових коштів, що значно перевищували обумовлену суму, у зв`язку з чим вони вирішили розірвати договір. Згодом запросили спеціаліста для проведення обстеження недобудованого будинку, яким виявлено ряд порушень і відхилень від технології монтажу. Вказували, що коли повідомили про вказаний висновок спеціаліста відповідачів, то останні заперечили свою вину і відмовилися повертати кошти за неякісну роботу.
Крім того, діями відповідачів позивачам завдано й моральної шкоди, яка полягає у тому, що їх родина не змогла завершити будівництво до кінця літнього сезону, вселитися до нього та проживати у власному будинку.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просили стягнути солідарно з відповідачів в рахунок відшкодування майнової шкоди витрати з усунення недоліків в сумі 109 349,00 грн, витрати за проведення інженерно-технічного обстеження недобудованого будинку в розмірі 5 000,00 грн, витрати на правову допомогу в сумі 9 900,00 грн, витрати за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 1 500,00 грн та 30 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2016 року, позов задоволено частково.
Стягнено солідарно з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової шкоди, а саме витрат з усунення недоліків в сумі 109 349,00 грн та витрат з проведення інженерно-технічного обстеження недобудованого будинку в розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини будівельного підряду на підставі усної домовленості сторін на умовах платності; оскільки на земельній ділянці позивачів відповідачі звели дерев`яний будинок із грубим порушенням та відхиленням від технології монтажу будинку, є підстави для стягнення з відповідачів витрат з усунення недоліків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суди виходили з недоведеності завдання моральної шкоди відповідачами. Крім того, відсутні підстави для відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки в розрахунок вартості правової допомоги включено витрати, компенсація яких не передбачена законом.
Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року касаційні скарги ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2016 року - без змін.
Касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначив, що, встановивши, що відповідачі побудували дерев`яний будинок з істотними недоліками, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачам завданої шкоди.
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами
В березні 2019 року ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року за нововиявленими обставинами.
На обґрунтування заяви вказувала на те, що після прийняття рішення Вишгородським районним судом Київської області Наказом Міністерства юстиції України від 25 травня 2015 року № 775/5 затверджено Порядок проведення рецензування судових експертиз та висновків експертних досліджень.
Представник відповідачів звернувся із клопотанням про проведення рецензії висновків експертів № 63 та № 72, проведених під час розгляду цієї справи, які були враховані судом при прийнятті судового рішення. Відповідно до рецензії висновок експертів № 63 є неповним та містить ряд суттєвих недоліків, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_3 вважає, що вказана обставина є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України. Крім того, вважає, що у справі необхідно призначити будівельно-оціночну та будівельно-технічну експертизи.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3 про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та її представник не довели тих обставин, що доводи, які викладені у їх заяві, не були дослідженні судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а висновки експертів, які враховані судом при прийнятті рішення, є необґрунтованими, безпідставними або прийнятті з порушенням законодавства.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що надані заявником рецензії на висновки експертів спростовують доводи відповідачів стосовно необґрунтованості, сумнівності та суперечливості висновків експертів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, апеляційного й Верховного судів під час розгляду справи по суті і їм надана відповідна оцінка у судових рішеннях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
23 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що експертні висновки № 63 та № 73, на які посилався суд першої інстанції, є необґрунтованими та необ`єктивними, експертам не були надані документи та об`єкт на дослідження, є розбіжності, які можуть вплинути на судове рішення. Зазначає, що надані відповідачем рецензії на зазначені висновки експертів, відповідно до яких встановлена їх неповнота та ряд суттєвих недоліків, є істотною для справи обставиною та є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України.
Крім того, заявник зазначає, що справа була розглянута суддею, яка була заінтересована у результаті справи, та щодо якої наявні підстави для відводу. Суддя в порушення норм процесуального права не задовольнила клопотання відповідачів про призначення експертизи з питань, які не вирішенні попередніми експертами.
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року позивачі подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано матеріали справи з Вишгородського районного суду Київської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 про стягнення коштів.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2016 року позов задоволено частково, стягнено солідарно з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на усунення недоліків, суму у розмірі 109 349,00 грн, витрати за проведення інженерно-технічного обстеження у сумі 5 000,00 грн, проведення експертизи 750,00 грн (т. 3 а. с. 153-159).
Зазначене рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 вересня 2016 року (т. 3 а. с. 225-230) та постановою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року (т. 4 а. с. 83-87).
ФОП ОСОБА_3 на обґрунтування своїх вимог про перегляд рішення районного суду за нововиявленими обставинами надала лист Міністерства юстиції України про надання копій рецензій на висновки судових будівельно-технічних експертиз від 22 травня 2014 року № 63 та від 21 жовтня 2014 року № 72, проведених фахівцями Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т. 4 а. с. 118).
Відповідно до рецензії на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22 травня 2014 року № 63, складеної 9 жовтня 2018 року, рецензент вважає, що представлений на рецензування висновок судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, в якому вирішуються питання за спеціальністю 10.6. "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів" та 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд", по формі та змісту в цілому відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в експертних установах системи Міністерства юстиції України, але експерту необхідно в подальшому врахувати зауваження рецензента (т. 4 а. с. 119-121).
Відповідно до рецензії на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21 жовтня 2014 року № 72, складеної 9 жовтня 2018 року, рецензент вважає, що представлений на рецензування висновок судової оціночно-будівельної експертизи, в якому вирішуються питання за спеціальністю 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд" по формі та змісту в цілому відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в експертних установах системи Міністерства юстиції України, але експерту необхідно в подальшому врахувати зауваження рецензента (т. 4 а. с. 122-124).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.