ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 369/10226/19
провадження № 61-3958св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київобленерго",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Медведського М. Д., та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання протиправними дій щодо надсилання попереджень про припинення постачання електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго") про визнання протиправними дій щодо надсилання попереджень про припинення постачання електричної енергії.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він перебував в договірних відносинах з ПАТ "Київобленерго" з березня 2013 року до грудня 2019 року і сплачував фактично спожиту електричну енергію в повному обсязі згідно з показниками лічильника на перше та останнє число місяця в режимах пік, напівпік, ніч за встановленими тарифами.
Проте, незважаючи на щомісячну сплату позивачем рахунків за електричну енергію, ПАТ "Київобленерго" вважало, що у нього є заборгованість та надсилало попередження про припинення постачання електроенергії.
Оплата за спожиту електроенергію здійснюється за квитанціями розрахункової книжки споживачем кожного місяця, але постачальник надсилав попередження про припинення постачання електроенергії без будь-яких доказів.
Єдиним доказом наявності заборгованості згідно з пунктами 19-21 Правил роздрібного ринку електричної енергії повинні бути розрахункові квитанції встановленого зразка, які надсилав постачальник зі сплатою за фіскальними банківськими чеками.
Враховуючи те, що відповідач відмовляється зробити перевірку здійснених йому нарахувань за спожиту електричну енергію, позивач просив суд визнати протиправними дії ПАТ "Київобленерго" щодо надсилання попереджень про припинення постачання електричної енергії до його помешкання від 6 листопада 2018 року за № 8594421565, від 9 березня 2019 року за № 8794258429, від 5квітня 2019 року за № 8648647272, від 5 червня 2019 року за № 611763295.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення свого права ПАТ "Київобленерго". Направлені відповідачем на адресу позивача попередження про припинення постачання електричної енергії не мають характеру обов`язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено відповідачем, та попередженням про можливе відключення. На час розгляду справи в суді постачання електроенергії відповідачем не припинено, тому права позивача не порушені, що свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що оскільки за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за надані послуги з постачання електроенергії, то відповідач, надсилаючи позивачу попередження про відключення електроенергії, діяв в межах вимог пункту 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії. Постачання електроенергії ОСОБА_1 відповідачем не припинено,а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
3 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 листопада 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарженнясудових рішеньзаявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що в спірній квартирі, крім позивача, мешкають його дочка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3, які також є споживачами електричної енергії. Відповідач, володіючи такою інформацією, повинен був вказати в попередженнях, крім позивача, й інших членів сім`ї або направити попередження і їм.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач систематично невчасно та не в повному обсязі сплачує відповідачу за спожиту електроенергію, ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наданими позивачем квитанціями і банківськими чеками, яким суди не надали належної оцінки. Суди не дослідили зібрані у справі докази, не встановили наявність заборгованості у позивача, не перевірили факт сплати ним за спожиту електроенергію за зразком квитанцій по розрахунковій книжці.
Також суди не врахували ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2017 року в справі № 367/3052/15 та рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 26 листопада 2018 року в справі № 369/428/15 у подібних правовідносинах, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ "Київобленерго".
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року ПАТ "Київобленерго" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Також доводи заявника про те, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, особою з інвалідністю ІІ групи захворювання, яке пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
6 березня 2013 року між ПАТ "Київобленерго" та ОСОБА_1 укладено договір № 200569695 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 11 договору про користування електричною енергією споживач електричної енергії взяв на себе зобов`язання, зокрема, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них та ввідних вимикачах у разі розміщення приладу обліку у квартирі або на іншому об`єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку чи порушення його пломбування, в тому числі пломбувальних ниток, оплачувати електричну енергію відповідно до умов договору тощо.
Відповідно до пункту 13 договору енергопостачальник зобов`язується здійснювати надійне постачання електричної енергії, гарантувати безпечне користування послугами, проводити планові перевірку, ремонт і заміну приладів обліку, проводити контрольне знімання показань приладів обліку, розглядати звернення споживача щодо надання послуг постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 16 договору оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показань приладу обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Енергопостачальник надає споживачу розрахункову книжку. Споживач щомісяця самостійно проводить знімання показів приладів обліку, розрахунок обсягу і вартості спожитої електричної енергії та оформлення платіжного документу. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. У разі виявлення невідповідності фактично спожитої (за знятими енергопостачальником показами приладу обліку) та оплаченої споживачем електричної енергії (недоплати), енергопостачальник оформляє додатковий платіжний документ та надає його споживачу. Споживач оплачує додатковий платіжний документ разом із найближчою оплатою за розрахунковою книжкою. У разі отримання житлової субсидії на оплату електричної енергії розмір плати споживача за використану електричну енергію визначається відповідно до порядку призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. У разі заборгованості, що існує на час укладення договору, сторони погоджують графік її погашення за умови обов`язкової оплати поточних платежів. Заборгованість споживача визначається за рішенням суду.
Згідно з пунктом 20 договору споживач несе відповідальність за не оплату або прострочення внесення платежів за електричну енергію, порушення правил користування електричною енергією, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання обґрунтованих вимог енергопостачальника.
6 листопада 2018 року ПАТ "Київобленерго" на адресу позивача надіслало попередження про припинення постачання електроенергії №8594421565, відповідно до якого борг за період з березня 2017 року до вересня 2018 року становить 6 141,51 грн.
9 березня 2019 року, 5 квітня 2019 року, 5 червня 2019 року ПАТ "Київобленерго" на адресу позивача надіслало попередження про припинення постачання електроенергії №8794258429, № 8648647272, № 6111763295, відповідно до яких борг за період з травня 2017 року до грудня 2018 року становить 6 409,87 грн.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першоюстатті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та додержанням норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дослідивши відзив ПАТ "Київобленерго" на касаційну скаргу ОСОБА_1, суд дійшов таких висновків.
У частині першій статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 16 ЦК України також визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення зобовʼязань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовʼязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовʼязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.