Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 523/19204/19
провадження № 61-3844св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В.,Осіяна О. М., Хопти С. Ф.
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Управління забезпечення примусового виконання рішень
в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглова Євгенія Віталіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Луняченка В. О., від 13 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., від 29 березня
2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є. В. про визнання дій незаконними, скасування постанов.
Позовні вимоги мотивував тим, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 48185088 за виконавчим листом
№ 2-685/10, виданим 06 травня 2010 року Суворовським районним судом
м. Одеси, про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (далі - ПАТ "Марфін Банк") заборгованості у розмірі 499 763,83 грн.
Позивач вважав, що постанова про відкриття виконавчого провадження
від 14 липня 2015 року прийнята з порушенням строку на звернення виконавчого документа до виконання, а постанова про прийняття виконавчого провадження від 05 березня 2019 року не відповідає вимогам чинного законодавства.
Стверджував, що у зв`язку із викладеним, подальші постанови державного виконавця Щеглової Є. В. про арешт майна та коштів боржника є незаконними, оскільки під час їх прийняття не враховано наявність іпотечного майна, яке першочергово підлягає стягненню.
Крім того, у вказаних постановах державним виконавцем не було визначено неможливість стягнення та накладення арешту на пенсійні грошові кошти боржника, а у матеріалах виконавчого провадження відсутній звіт виконання із зазначенням поточних сум заборгованості.
За таких обставин, остаточно сформулювавши позовні вимоги,
ОСОБА_1 просив суд: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є. В. незаконними; скасувати постанову від 14 липня
2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48185088 щодо виконання виконавчого листа№ 2-685/10 від 26 лютого 2010 року; скасувати постанову від 05 березня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 48185088; скасувати постанову від 30 травня 2019 року про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 48185088; скасувати постанови 06 березня 2019 року про арешт майна боржника
у виконавчому провадженні № 48185088.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ефективним способом захисту порушеного діями, рішеннями або бездіяльністю органів виконавчої служби (посадовими особами виконавчої служби) права сторони виконавчого провадження є подання до суду, який ухвалив судове рішення, відповідної скарги у порядку, передбаченому частиною першою статті 447 ЦПК України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції вказаної постанови.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотиви відмови в задоволенні позову, виходив з того, що враховуючи право на доступ до правосуддя, як складову права на справедливий суд, суд зобов`язаний розглядати по суті позов
у межах заявлених вимог, незважаючи на правильність обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Законність оскаржуваних постанов державного виконавця підтверджена судовими рішеннями у цивільній справі № 520/14487/19, встановлені у якій обставини, відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, є преюдиційними, а також враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів незаконності дій державного виконавця Щеглової Є. В., апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на його недоведеність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у квітні 2022 року касаційній скарзі на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2022 року ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Крім того, до касаційної скарги заявник включив заперечення на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2022 року. До касаційної скарги включено заперечення на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували того факту, що Закон України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05 жовтня
2016 року, в частині строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначених у частині першій статті 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення", поширюються виключно на виконавчі документи, видані з 02 червня
2016 року. За таких обставин, заява про відкриття виконавчого провадження могла бути подана до 06 квітня 2013 року.
Державний виконавець незаконно прийняв виконавчий документ до виконання, оскільки, звертаючись з відповідною заявою, стягувач не надав квитанцію про сплату авансового платежу.
Також заявник зазначає, що арешт може бути накладений лише у випадку, коли боржник ухиляється від сплати боргу, у той час як він одразу запропонував реалізувати іпотечне майно.
Постановляючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанції не врахували постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі
№ 2-685/10.
За змістом касаційної скарги підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд неправильно вказав найменування справи та її учасників.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (далі - ВАТ "Морський транспортний банк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної лінії у сумі 53 143,45 доларів США, строком до 17 квітня 2028 року, зі сплатою
11,9 % річних.
Того ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки, відповідно якого поручитель несе солідарну відповідальність
з позичальником перед банком за виконання умов основного зобов`язання.
ОСОБА_2 свої зобов`язання з повернення кредиту належним чином
не виконувала.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року у справі № 2-685/10 позов ВАТ "Морський транспортний банк" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Морський транспортний банк" заборгованість за кредитом розмірі 499 097,98 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог банку до ОСОБА_2 про стягнення процентів, пені, штрафів за недодержання графіка погашення основної заборгованості та в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів, пені, штрафів скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року та постанова Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ВАТ "Морський транспортний банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 386 483,47 грн залишені без змін.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управлінню забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 48185088 з виконання виконавчого листа № 2-685/10, виданого 06 травня 2010 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Марфін Банк" грошових коштів у розмірі 499 763,83 грн.
Постановою від 14 липня 2015 року державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатія Я. І. виконавче провадження № 48185088 відкрито.
05 березня 2019 року на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про передачу виконавчого провадження № 48185088, воно передане до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області та в цей же день прийнято постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є. В.
Постановою державного виконавця Щеглової Є. В. від 06 березня 2019 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .
Згідно витягу із реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровані 1/6 частини квартири
АДРЕСА_1, та 1/3 частини квартири
АДРЕСА_1, на які
06 березня 2019 року відповідною постановою державного виконавця також накладено арешт.
Постановою державного виконавця Щеглової Є. В. від 30 травня 2019 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 в АТ КБ "Приватбанк", АБ "Укргазбанк", АТ "ОТП Банк",
АТ "УкрСиббанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Укрсоцбанк",
АТ "Універсал Банк", АТ "Прокредит Банк", АТ "Ощадбанк", АТ "Альфа-Банк", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Сбербанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Південний", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ" та усіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках.
05 липня 2019 року постановою державного виконавця зупинено виконавче провадження на підставі частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року