ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 926/2195/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 (колегія суддів: Скрипчук О. С. - головуючий, Матущак О. І., Галушко Н. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
про визнання договору продовженим,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріфіл-Україна" (далі - ТОВ "Ріфіл-Україна") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання договору оренди нерухомого військового майна від 23.12.2005 № 12 продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 5 років, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Ріфіл-Україна" не отримувало жодних листів відповідача про припинення договору оренди нерухомого військового майна. Тому, на думку позивача, цей договір є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач продовжив користуватися майном після закінчення строку договору оренди, а відповідач у встановлений місячний строк після закінчення строку дії договору не заявив про його припинення.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2021 (суддя Миронюк С. О.) у справі № 926/2195/21 позовні вимоги ТОВ "Ріфіл-Україна" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання договору продовженим задоволено у повному обсязі. Визнано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого військового майна, що належить до державної власності від 23.12.2005 № 12 (із змінами), який укладено між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці та ТОВ "Ріфіл-Україна", продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на яких він був укладений, а саме на 5 років, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що станом на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення орендодавця щодо продовження договору. З огляду на це місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого військового майна є продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на яких він був укладений.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2021 у справі № 926/2195/21 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ріфіл-Україна" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання договору продовженим.
2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, який не забезпечить захисту порушеного права ТОВ "Ріфіл-Україна". Апеляційний господарський суд зазначив, що єдиним ефективним способом захисту прав орендаря є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині рішення суду. Однак у прохальній частині позовної заяви не міститься проект такого додаткового договору, умови якого мав би навести суд у своєму рішенні за результатами розгляду справи, і позивач не надав до позовної заяви проект такого додаткового договору.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 926/2195/21, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Ріфіл-Україна" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2021 у справі № 926/2195/21 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Ріфіл-Україна" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Ріфіл-Україна", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував положення статті 764 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 911/928/18, від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 20.05.2020 у справі № 922/1957/19. Разом з тим скаржник вважає, що апеляційний господарський суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ефективного способу захисту, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
3.4. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд розглянув справу без повідомлення про такий розгляд позивача та його представника, внаслідок чого справа була розглянута без участі позивача та його представника. Скаржник також вважає, що апеляційний господарський суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги під час апеляційного перегляду рішення господарського суду першої інстанції.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 30.12.2004 між Міністерством Оборони України в особі начальника Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини (орендодавець) та ТОВ "Ріфіл-Україна" (орендар) було укладено договір № 12 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 7.
4.2. У подальшому, 23.12.2005 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці Міністерства Оборони України (орендодавець) та ТОВ "Ріфіл-Україна" (орендар) було укладено договір оренди № 12.
4.3. Згідно з пунктом 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно: приміщення складу літ. "А" площею 626,20 м2 (в попередній редакції договору - приміщення складу інв. № 2 площею 640,9 м2); приміщення складу літ. "Б" площею 606,80 м2 (в попередній редакції договору - приміщення складу інв. № 24 площею 648 м2); приміщення складу літ. "Ж" площею 25,30 м2 (в попередній редакції договору - приміщення складу інв. № 42 площею 66,0 м2), приміщення прохідної літ. "З" площею 24,30 м2 (в попередній редакції - приміщення вартового інв. № 48 площею 21 м2 (далі - майно), яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, військового містечка № 195, що знаходиться на балансі Чернівецької КЕЧ району Західного оперативного командування, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою - 75 686,00 грн.
4.4. Відповідно до пункту 2 договору майно є власністю держави в оперативному управлінні Чернівецької Квартирно-експлуатаційної частини району (після перейменування - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці) - орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Чернівецьким міськвиконкомом 01.12.2005 на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому від 22.11.2005 № 903/20. Право власності зареєстроване Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 13.12.2005 за реєстраційним номером 13185369.
4.5. В пункті 10.1 договору сторони встановили строк дії договору з 30.12.2004 до 30.12.2009. Згідно з пунктом 10.6 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
4.6. 30.12.2009 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці та ТОВ "Ріфіл-Україна" укладено додатковий договір № 1 до договору оренди від 30.12.2004, згідно з яким сторони виклали у новій редакції пункти 3.1, 3.3 розділу 3, що стосуються розміру орендної плати, пункти 4.1, 4.2 розділу 4 щодо поліпшення орендованого майна, пункт 6.3 розділу 6, пункти 8.3, 8.4, 8.5, а також пункти 10.1, 10.4-10.12, пункт 11.1 розділу 11.
4.7. Відповідно до пункту 10.1 додаткового договору № 1 від 30.12.2009 сторони продовжили дію основного договору до 29.12.2011 з гарантованим щорічним продовженням терміну дії договору оренди за письмовим погодженням сторін. В пункті 10.4 зазначеного договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено; реорганізація орендодавця або перехід права власності не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників) (пункт 10.5 додаткового договору від 30.12.2009).
4.8. При цьому рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2015 у справі № 926/92/15 задоволено позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до ТОВ "Ріфіл-Україна" про зобов`язання звільнити орендоване приміщення у зв`язку із закінченням дії договору оренди. Разом з тим постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 24.06.2015 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2015 у справі № 926/92/15 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено та зазначено, що договір № 12, який є нотаріально посвідчений 23.12.2005 нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 6639, є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто з 30.12.2014 до 30.12.2019.
4.9. Місцевим господарським судом зазначено, що, як стверджував відповідач, він надсилав позивачу листи від 27.01.2020 № 197, від 13.02.020 № 355, від 27.02.2020 № 450, від 30.06.2020 № 1264 про припинення договору оренди нерухомого військового майна, проте цих листів позивач не отримував.
4.10. ТОВ "Ріфіл-Україна" звернулося до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання договору оренди нерухомого військового майна від 23.12.2005 № 12 продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 5 років, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Ріфіл-Україна" про визнання продовженим договору оренди нерухомого військового майна на тих самих умовах та на той самий строк, на який він був укладений.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Ріфіл-Україна", є те, що зазначений договір є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач продовжив користуватися майном після закінчення строку договору оренди, а відповідач у встановлений місячний строк після закінчення строку дії договору не заявив про його припинення.
5.4. Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
5.5. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.6. Згідно з частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.7. Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.8. Правовий аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку орендодавець заперечив щодо поновлення договору, то такий договір припиняється. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, від 04.03.2020 у справі № 910/6475/19.
5.9. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.10. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.11. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, який не забезпечить захисту порушеного права ТОВ "Ріфіл-Україна".
5.12. ТОВ "Ріфіл-Україна" не погоджується із висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою. ТОВ "Ріфіл-Україна", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.