ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 371/89/21
провадження № 51-5190км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Круценко Т. В.,
захисника Ткаченка С. О. в режимі відеоконференції,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка С. О. на вирок Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у об`єднаному кримінальному провадженні № 12021110220000004, 12021110220000007 за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миронівка Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим: за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами 4 грудня 2020 року, в денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, прибув до будинку АДРЕСА_2 у власних справах. Перебуваючи на подвір`ї вказаного будинку, ОСОБА_1 побачив, що гаражне приміщення та приміщення літної кухні не зачинені на замикаючі пристрої та там зберігаються електроінструменти, і в нього виник умисел на крадіжку чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний, корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, цього ж дня, близько 22 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, діючи повторно, прибув до зазначеного домоволодіння і, переконавшись, що його дії будуть не помічені сторонніми особами та власником будинку, діючи умисно, з корисливих спонукань, відкрив вхідні ворота гаражного приміщення, звідки викрав майно, завдавши ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1090, 67 грн.
Крім того, 5 грудня 2020 року близько 11 год., ОСОБА_1 прибув до подвір`я будинку АДРЕСА_3, щоб зустрітися зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_3 (точних анкетних даних під час досудового розслідування не встановлено), де був поміченим громадянином ОСОБА_4 . В ході бесіди з ОСОБА_4, ОСОБА_1 дізнався, що на території вказаного господарства ніхто не проживає та в нього виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна. Того ж дня, в денну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку власника приміщення та сторонніх осіб, через незачинену хвіртку проник до подвір`я будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи на подвір`ї вказаного будинку, ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, відкрив вхідні двері господарського приміщення, звідки викрав майно, що належить ОСОБА_5, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 1023,33 грн.
Вироком Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року зазначений вирок місцевого суду скасований в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 та призначеного йому покарання. Ухвалено визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що, на думку захисника, є незрозумілим рішення апеляційного суду щодо ст. 75 КК України, оскільки в резолютивній частині вироку апеляційний суд не вказав про скасування звільнення від відбування покарання. Зазначається, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що матеріали кримінального провадження не містять даних щодо щирого каяття ОСОБА_1 у вчиненому та активного сприяння у розкритті злочину. Також зазначається, про порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Засуджений підтримав касаційну скаргу захисника.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника, вважала її необґрунтованою.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.