П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 511/875/20
провадження №51-1037км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді Антонюк Н. О.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 листопада 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бендери Республіки Молдова, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково та стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної та морально шкоди 18 260,63 грн і 10 000 грн відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також інші питання, визначені процесуальним законодавством.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 02 грудня 2021 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 03 листопада 2019 року приблизно о 02:30, керуючи автомобілем моделі "ВАЗ 2106" (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись по пров. Одеському в с. Степанівка Роздільнянського району Одеської області, зупинився на вимогу ОСОБА_2, який після повної зупинки автомобіля сів обличчям вперед на його капот, проте ОСОБА_1, діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) при об`єктивній можливості бачити обстановку навколо, не впевнився в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та, маючи технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди, на вказаному автомобілі почав рух вперед із сидячим на капоті потерпілим ОСОБА_2, який під час руху автомобіля не втримався та впав на проїжджу частину дороги, в результаті чого отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Стверджує, що він діяв в умовах необхідної оборони, оскільки боявся протиправних дій нетверезого ОСОБА_2, який безпідставно зупинив його автомобіль та сів на капот. Засуджений наголошує, що він та його пасажир - свідок ОСОБА_3 розцінювали такі дії потерпілого як загрозу своєму здоров`ю та життю. Вважає, що суд не врахував показань свідків, які фактично підтверджували позицію ОСОБА_1 . Вважає, що в діях потерпілого є склад злочину, а він мав право захищатися від таких дій.
Також засуджений не погоджується із вирішенням місцевим судом цивільного позову потерпілого, який без належної об`єктивної оцінки прийняв до уваги чотири чеки від 14 листопада 2019 року на суму 5138,57 грн та товарний чек від 15 листопада 2019 на суму 707,62 грн, де в переліку медпрепаратів зазначаються медикаменти та медичні інструменти, які призначались для проведення хірургічної операції іншій людині.
Вказує на порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК та ст. 419 КПК.
У запереченняхна касаційну скаргу засудженого представник потерпілого - адвокат Твердохліб В. Ю. вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В силу зазначеної норми Суд під час оцінки касаційних доводів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами попередніх інстанцій.
На думку засудженого, його діям надано неправильно правову оцінку за ч. 2 ст. 286 КК, оскільки вчинене ним діяння було зумовлене захистом себе та свого товариша ОСОБА_3 від протиправних дій нетверезого ОСОБА_2, який разом із компанією перебував вночі на проїжджій частині дороги.
Щодо цих тверджень засудженого колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта від 29 травня 2020 року ОСОБА_1 ставилося у вину недотримання вимог п. 10.1 ПДР, що призвело до ДТП із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися із таким формулюванням обвинувачення, визнали його доведеним та кваліфікували дії засудженого за ч. 2 ст. 286 КК.
В судах попередніх інстанцій ОСОБА_1 наголошував на тому, що під час події, що сталася, він перебував у стані необхідної оборони і такі його дії були викликані потребою у захисті себе та пасажира автомобіля від хуліганських дій нетверезого ОСОБА_2 та уникнення конфліктної ситуації із ним та компанією людей, у якій перебував потерпілий.