Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 288/870/20-ц
провадження № 61-4324 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,
Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди (гаража).
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 1824783000:03:005:0142, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,
на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія
ЯМ № 185696 від 03 квітня 2012 року.
На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а саме житловий будинок, літня кухня та сарай цегляний, яке належить їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 18 листопада
2009 року.
Її покійна мати - ОСОБА_3, яка проживала разом з нею за вказаною адресою, дозволила її сестрі, тобто іншій своїй дочці - ОСОБА_2 тимчасово розмістити на вказаній земельній ділянці металевий гараж. Після смерті матері, з 2014 року відповідачка почала використовувати даний гараж, як тимчасове житло, а в 2019 році облаштувала фундамент та здійснила спробу завезти на територію присадибної ділянки будівельні матеріали для облаштування капітальних стін по периметру гаража.
Відповідачка ігнорує її заперечення щодо таких дій, добровільно здійснити демонтаж гаражу відмовляється, чим створює перешкоди у користуванні власністю.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди
у користуванні земельною ділянкою, площею 0.2500 га, кадастровий номер - 1824783000:03:005:0142, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 здійснити демонтаж тимчасової споруди (гаража).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області
від 09 серпня 2021 року у складі судді Рудника М. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факту порушення внаслідок самочинного будівництва (реальної можливості порушення) її прав, свобод чи інтересів, а сам по собі факт розташування відповідачем споруди
не є достатньою підставою для задоволення позову, як не доведено
й обґрунтованості захисту її прав лише у такий спосіб, як знесення вказаної споруди. Позивач під час розгляду справи не заявляла клопотань про призначення у справі судової будівельно-технічної, земельної експертизи, яка могла би підтвердити або спростувати позовні вимоги, так як обов`язок по доказуванню обставин, викладених у позові, покладено на позивача.
При цьому, судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 19 квітня 2017 року у справі № 6-129цс17.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 серпня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824783000:03:005:0142, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової споруди (гаража).
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частина сьома
статті 376 ЦК України, якою поряд з іншими нормами ЦК України, керувався суд першої інстанції, на спірні правовідносини не поширюються, оскільки право на позов за даною нормою має виключно орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а самочинне будівництво на земельній ділянці, яка перебуває на праві приватної власності іншій особі, не може бути приведено
до легітимного стану шляхом перебудови. Висновок суду першої інстанції про те, що права ОСОБА_1 не порушені, і що для вирішення спору необхідні спеціальні знання, висновок експертизи, суперечить обставинам справи, тому задовольнив позов, так як позивач є власником земельної ділянки, на якій відповідачем здійснено самочинне будівництво, чим створено перешкоди
у користуванні власністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Попільнянського районного суду Житомирської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що земельна ділянка, на якій розташований гараж, був окремим господарством сільської ради та
не відносився до домогосподарства по
АДРЕСА_1 . За життя її мама, яка була власником житлового будинку за вказаною адресою, надала згоду на розміщення гаража на земельній ділянці, неподалік від паркану біля будинку. Вважає, що ОСОБА_1 при отриманні у дар вищевказаного житлового будинку право власності на всю земельну ділянку не набула, а тільки на частину, яка знаходиться під будинком, та частину, яка необхідна для його обслуговування. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того,
що право ОСОБА_1 порушено, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебуває у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем, яка використовує гараж як житло. Такі докази можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста. За вказаних підстав судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позову, а судом апеляційної інстанції помилково скасовано правильне по суті рішення.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 18 листопада 2009 року, та земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 1824783000:03:005:0142, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель за вказаною адресою, підставі державного акта серії ЯМ № 185696, виданого
28 вересня 2012 року (а. с. 3-7).
Будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту з характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами складається з: житловий будинок, під літерою А, 1989 року спорудження; літня кухня, під літерою Б, 1989 року спорудження; погріб, під літерою п/б, 1989 року спорудження; сарай, під літерою В, 1989 року спорудження; убиральня, під літерою Г, 1989 року спорудження; колодязь, під № 1; огорожа, під № 2 (а. с. 8-11).
15 листопада 2019 року Попільнянською селищною радою повідомлено ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка, площею 0.6827 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває
у власності ОСОБА_1, що посвідчується відповідними документами, будівля на яку вона претендуєте знаходиться на земельній ділянці іншого власника, дозвільні документи на будівництво даної будівлі на вищевказаній земельній ділянці та правовстановлюючі документи на цю будівлю відсутні, тому вирішення питання щодо розташування майна на земельній ділянці іншого землекористувача можливе лише в судовому порядку (а. с.52).
06 жовтня 2020 року Попільнянською селищною радою повідомлено
ОСОБА_1 про те, що земельна ділянка, загальною площею 0.2500 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 185696
від 03 квітня 2012 року, кадастровий номер 1824783000:03:005:0142, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На даній земельній ділянці розташований металічний гараж у якому проживає ОСОБА_2, яка не має документів на право власності на земельну ділянку. Земельна ділянка, загальною площею 0.4327 га, кадастровий номер 1824783000:03:005:0143, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 185695 від 03 квітня 2012 року надана для ведення особистого селянського господарства (а. с. 53).