Постанова
Іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 214/4562/20
провадження № 61-5580св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут,
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військового інституту телекомунікацій
та інформатизації ім. Героїв Крут на ухвалу Саксаганського районного
суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року
у складі судді Попова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного
суду від 06 липня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Позовна заява мотивована тим, що 29 серпня 2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Згідно з умовами вказаного контракту ОСОБА_1 зобов`язався,
зокрема, проходити військову службу (навчання) у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше 5 років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані
з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу
у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
З 29 серпня 2017 року молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано курсантом факультету бойового застосування систем управління та зв`язку (наказ начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 11 серпня 2017 року № 35) Крім того, молодшого сержанта військової служби
за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу інституту, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення по курсантській нормі з 31 серпня 2017 року (наказ начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 29 серпня 2017 року № 174).
Однак, наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 20 липня 2018 року № 38 ОСОБА_1 було відраховано зі списків інституту у зв`язку з достроковим розірванням контракту через службову невідповідність. Отже, з ОСОБА_1 на користь військового інституту підлягає стягненню витрати, пов`язані
з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, що становить 132 666,18 грн, з яких: 99 805,32 грн - грошове забезпечення, 22 593,60 грн - продовольче забезпечення, 281,91 грн - медичне забезпечення, 9 985,35 грн - витрати на споживання комунальних послуг
та енергоносіїв.
Посилаючись на викладене, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 132 666,18 грн витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року провадження у справі за позовом
Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут
до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з його утриманням
у вищому військовому навчальному закладі, закрито.
Закриваючи на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, проходив військову службу, яка відповідно до положень КАС України вважається публічною службою, тому цей спір є публічно-правовим та має розглядатись судами у порядку адміністративного судочинства.
Суд послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут залишено без задоволення. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня
2021 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України,особа проходить службу, яка відповідно до положень КАС України вважається публічною службою. Отже, спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору про підготовку фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбулося після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Спір між сторонами виник щодо проходження (публічної) служби, а саме невиконання відповідачем укладеного контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у цьому військовому навчальному закладі, а тому розгляд цієї справи віднесений до компетенції адміністративного, а не цивільного суду.
Апеляційний суд також послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Військового інституту телекомунікацій та інформатизації
ім. Героїв Крут мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір має розглядатися у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, оскільки не врахували, що позовні вимоги пов`язані з відшкодування шкоди за невиконання цивільно-правової угоди та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий
спір, а тому такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства. Посилання судів на правові висновки, які викладені
у постановах Великої Палати Верховного Суду, є безпідставними,
так як постанови Великої Палати Верховного Суду не є нормативно-правовими актами, які містять загальнообов`язкові правила поведінки,
їх обов`язковість нормативно не закріплена. Крім того, суди не звернули увагу на те, що у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15, провадження № 14-18цс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла протилежного правового висновку, відповідно до якого вказана категорія справ належить до розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.