ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа №810/2726/18
адміністративне провадження № К/9901/8010/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, прийняту у складі колегії суддів: Чаку Є.В. (головуючий), Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
І. Суть спору
1. Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (далі - КП ПБМР "Білоцерківтепломережа") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 0014911402, № 0015001402, № 0014991402.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги КП ПБМР "Білоцерківтепломережа" зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 04.04.2018 по 23.04.2018 (з урахуванням перенесення термінів проведення перевірки у зв`язку з необхідністю отримання копій вилучених на підставі слідчого судді документів) на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л. від 15.03.2018 у справі № 760/6784/18, посадовими особами ГУДФС у Київській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка КП ПБМР "Білоцерківтепломережа" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
4. У ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено:
- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток (задекларованих збитків) по декларації за 2017 рік у розмірі 12 540 499 грн.;
- п. 198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного суми від`ємного значення (рядок 21) за грудень 2017 року у розмірі 125 386 грн.;
- п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2 180 318 грн.
5. Результати перевірки оформлені Актом від 02.05.2018 року №354/10-36-14-02/04654336.
6. На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом було винесено, податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018:
- № 0014911402 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (задекларованих збитків) по декларації за 2017 рік у розмірі 12 540 499грн.;
- № 0015001402 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 270 477грн., у тому числі за основним платежем - 2 180 318грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 090 159 грн.;
- № 0014991402 про зменшення від`ємного значення ПДВ за грудень 2017р. в сумі 125 386 грн.
7. Позивач, уважаючи податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 0014911402, № 0015001402, № 0014991402 протиправними звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2020 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив повністю.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
11. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
12. У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказав, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, та просив закрити провадження у справі.
13. 14.09.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.
14. Відповідно до положень частини першої статті 344 КАС України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
15. Розгляд справи у суді касаційної інстанції в порядку загального провадження цим Кодексом не передбачено, у зв`язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
17. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
18. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
19. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
20. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
21. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
22. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
23. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
24. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
25. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
26. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
27. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
28. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
29. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
30. дата отримання платником податку товарів/послуг.
31. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
32. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
33. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
34. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
35. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
36. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
37. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
38. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
39. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
40. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
41. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
42. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
43. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
44. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 18.05.2018 № 0014911402, № 0015001402, № 0014991402, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Ліфтрембуд", ПП Фірма "Мангуст", ТОВ "Білоцерківтеплоенерго", ПП ТД "Юніверсал Трейдінг Компані" та ТОВ "Держ-Буд".
45. Такі доводи контролюючого органу ґрунтуються, зокрема, на наявності негативної податкової інформації, протоколах допитів окремих осіб, відсутності трудових та кваліфікаційних ресурсів, відсутності основних фондів.
46. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
47. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
48. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
49. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
51. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
52. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
53. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
54. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.