ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 39н-15/804/9405/14
касаційне провадження № К/9901/41183/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2016 (суддя Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі № 39н-15/804/9405/14 за заявою Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі у тексті - Західно-Донбаська ОДПІ, Інспекція) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі № 804/9405/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" (далі у тексті - ТОВ "Павлоградзернопродукт") до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі №804/9405/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" - задоволено повністю.
Інспекція звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 за нововиявленими обставинами, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Павлоградзернопродукт" у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заяву відповідач зауважив на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, які існували та не були відомі відповідачу та суду під час вирішення справи №804/9405/14, однак суттєво вплинули на правильність ухваленого судового рішення, за яким ним заявлено перегляд - це вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 (справа 185/30915-к).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, відмовив у задоволенні заяви Інспекції про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 за нововиявленими обставинами.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що зазначена Інспекцією у поданій заяві обставина не може вважатися нововиявленою у розумінні положень пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки до нововиявлених обставин можуть відноситись матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору, але у даному випадку обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені були відомі ще під час розгляду справи №804/9405/14 судами та під час прийняття рішення за наслідком оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 у апеляційному порядку.
Інспекція оскаржила ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, Інспекція посилається на те, що: фактичні обставини справи №804/9405/14, які існували та не були відомі відповідачу та суду під час вирішення вказаної справи могли суттєво вплинули на правильність ухваленого судового рішення, щодо якого заявлено перегляд. Такими обставинами податковий орган вважає вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 у справі № 185/30915-к та просить переглянути та скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Павлоградзернопродукт" у задоволенні позовних вимог.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.07.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 245-253 Глави 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За змістом зазначеної норми нововиявленими необхідно вважати обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, однак не були і не могли бути відомі заявнику на час її розгляду. Тобто, йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові. Це мають бути обставини, а не докази. Такі обставини повинні бути нововиявленими, а не новими та не такими, що змінилися, а також повинні були існувати на час вирішення справи.