1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/6329/16

адміністративне провадження № К/9901/40625/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Варченко І.В.,

представника відповідача Павловича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року (головуючий суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року (головуючий суддя Ганечко О.М., судді - Кузьменко В.В., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ), правонаступником якої є Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2016 року: №0000861702 (форми "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 7389153,64 грн (у тому числі за основним платежем - 5911322,91 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1477830,73 грн; №0000871702 (форми "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 12321440,78 грн (у тому числі за основним платежем - 9857152,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2464288,16 грн, Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2016 року № Ф-0000921702 у розмірі 86219,76 грн; а також рішення від 25 січня 2016 року № 0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосовано штрафні санкції у розмірі 4310,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він здійснював продаж об`єктів нерухомого майна (квартир) як фізична особа - громадянин, у зв`язку з чим отриманий позивачем дохід не пов`язаний із провадженням підприємницької діяльності, а відтак не підлягає оподаткуванню як дохід фізичної особи-підприємця. Також, позивач як на підставу для задоволення позову вказував на порушення контролюючим органом законодавчо встановленого порядку щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 6890 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 7 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.007014, від 22 травня 2018 року у справі №804/2491/15, від 24 вересня 2019 року у справі №825/1109/16, від 9 жовтня 2018 року №820/1864/17, від 18 липня 2019 року у справі №0440/5993/18, від 28 травня 2020 року у справі №818/532/16, від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 12 серпня 2021 року № 821/804/18, від 13 березня 2018 року у справі №826/13138/15, від 29 жовтня 2021 року №804/8748/17.

ОСОБА_1, скориставшись своїм правом надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Вишгородською ОДПІ у період з 23 по 27 листопада 2015 року на підставі наказу від 19 листопада 2015 року № 457 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої 4 грудня 2015 року складено Акт №1964/17-3/2890408694.

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:

пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 5911322,91 грн;

пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, пункту 187.1 статті 187 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за 2014 рік на 9857152,62 грн;

пункту 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено суми нарахувань з єдиного соціального внеску за 2014 рік на 86219,76 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, Вишгородською ОДПІ 22 січня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000861702 (форми "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 7389153,64 грн (у тому числі за основним платежем - 5911322,91 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1477830,73 грн; №0000871702 (форми "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 12321440,78 грн (у тому числі за основним платежем - 9857152,62 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2464288,16 грн; Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2016 року № Ф-0000921702 у розмірі 86219,76 грн; а також рішення від 25 січня 2016 року № 0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосовано штрафні санкції у розмірі 4310,99 грн.

Позивач вказуючи, зокрема, на те, що зазначену вище перевірку призначено без достатніх для того підстав, що свідчить про її незаконність та, як наслідок, протиправність податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі такої перевірки, звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що визнання протиправними призначення та проведення перевірки є самостійною та достатньою підставою для скасування усіх індивідуальних актів, прийнятих податковим органом за результатами такої.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено підстави надсилання контролюючим органом платнику податків письмового запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно із частиною другою пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 проведена Вишгородською ОДПІ відповідно до наказу від 19 листопада 2015 року № 457 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", виданого на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.


................
Перейти до повного тексту