ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 460/9339/20
адміністративне провадження № К/9901/37363/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Гінди О.М., суддів Ніколіна В.В., Пліша М.А.)
у справі № 460/9339/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року, починаючи з 01 липня 2002 року, крім періоду з 10 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 липня 2002 року, крім періоду з 10 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно з ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з 17 липня 2018 року, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, з урахуванням раніше виплачених сум, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно з ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з 17 липня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, з урахуванням раніше виплачених сум, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов залишено без розгляду.
4. 12 жовтня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 460/9339/20, в якій вона просить скасувати зазначене судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (3 категорія).
6. Позивач проживає в селі Корост, тобто в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
7. Позивач перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
8. Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перебування на обліку від 19.02.2021 №1700-0402-13/201 пенсія позивачу призначена з 16.11.2000, станом на 01.07.2002 позивач не працювала.
9. Листом від 25.11.2020 №9078-8907/К-02/8-1700/20, надісланим у відповідь на заяву позивача про перерахунок та виплату з 01.01.2002 доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачених ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсійних виплат, оскільки їх обчислення та виплата здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України, а за період з 10.09.2010 по 22.07.2011 - на виконання судових рішень
10. Вважаючи, що відповідач з 2002 року не доплачував їй частину пенсії, позивач звернулась до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу спірні виплати, передбачені статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), в розмірі двох мінімальних заробітних плат та 25% процентів мінімальної пенсії за віком, а тому нарахування та виплата позивачу таких виплат, в розмірах передбачених відповідними постановами Уряду є протиправним.
12. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи вимоги статті 122 КАС України, позивачка повинна була звернутись до суду з позовом протягом 6 місяців, починаючи з серпня 2002 року (після отримання пенсійних виплат за липень 2002 року), натомість строк звернення до суду пропустила, із заявою про поновлення пропущеного строку з наведенням поважних причин, які перешкоджали їй реалізувати надане право, не зверталась.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що апеляційним судом не враховано, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частину 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за приписами яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Окремо звертає увагу, що апеляційним судом не взято до увагу практику Верховного Суду в подібних правовідносинах.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
16. За правилами, передбаченими частиною першою статті 118 КАС процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
17. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
18. Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому заявила вимоги про захист своїх прав з 2002 року.
19. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що він пропущений з поважних причин.
20. З позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у грудні 2020 року.
21. Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.