ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/17148/20
адміністративне провадження № К/9901/25776/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2021 (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі №640/17148/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ), звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України або відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, сержанта ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), викладене у пункті 4 протоколу комісії Міністерства оборони Міністерства оборони Міністерства оборони Міністерства оборони Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.03.2020 №41;
зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 передбачену статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України, сержанта ОСОБА_2, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата батьку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, позов задоволено частково:
визнано протиправним і скасоване рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, сержанта ОСОБА_2, викладене у пункті 4 протоколу комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.03.2020 №41;
зобов`язано Міноборони України призначити та виплатити позивачу передбачену статтею 16 Закону №2011-XII одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України, сержанта ОСОБА_2, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті) - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати в оскаржуваній частині судові рішення, і в цій частині ухвалити нову постанову про задоволення позову. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач не оскаржує.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міноборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є членом сім`ї (батьком) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2, що підтверджується інформацією, зазначеною в свідоцтві про народження ОСОБА_2 від 20.11.1973 серії НОМЕР_1 .
Загиблий ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_2 та з 02.09.2015 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці від 11.10.2015 №2/41103, виданій військовою частиною НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей, зазначених у свідоцтві про смерть від 22.06.2016 серії НОМЕР_3, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В лікарському свідоцтві про смерть від 05.05.2016 №90 судово-медичним експертом ОСОБА_3 встановлена причина смерті: травматичний субарахноїдальний крововилив, відкритий перелом основи черепу.
У висновку експерта від 03.06.2016 №83 зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала від тупої травми голови з переломом основи черепа, яка ускладнилася крововиливом під м`які мозкові оболонки, в шлуночки і речовину головного мозку, набряком мозку, що спричинило зупинку функції центральної нервової системи, серцевої діяльності і дихання.
Відповідно до інформації, зазначеній у акті службового розслідування, затвердженим командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 03.11.2016, смерть сержанта ОСОБА_2 настала під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння чи навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 02.10.2018 провадження №1-кп/229/55/2018, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 26.02.2020, встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_2 стоїть у причинному зв`язку з ушкодженнями, спричиненими умисними діями обвинуваченого ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ) і настала в результаті травматичного субарахноїдального крововиливу та відкритого перелому основ черепу та визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 .
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 позивач звернувся через ІНФОРМАЦІЯ_2 до Міністерства оборони України із відповідною заявою та необхідними документами для прийняття відповідного рішення.
Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі по тексту - Комісія), оформленим протоколом від 13.03.2020 №41, відмовлено у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. У цьому рішення зазначено, що за висновками експерта Дружківського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи (лист від 06.03.2017 №17) в крові загиблого виявлено етиловий спирт в концентрації 2,54%.
Про зазначене рішення позивача повідомлено листом Хмельницького ОВК від 23.03.2020 №14/2275/15.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у належний спосіб реалізував закріплене Законом №2011-XII за ним право на отримання одноразової грошові допомоги у зв`язку із смертю свого сина, що настала під час проходження ним військової служби, проте відповідач з посиланням на положення статті 16-4 цього Закону відмовив у призначенні та виплаті такої. Позивач стверджує, що загибель його сина не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а є наслідком злочину вчиненого проти нього іншим військовослужбовцем, що встановлено вироком у кримінальній справі. За таких обставин позивач вважає, що набув право на отримання ОГД у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому фактично здійснюватиметься виплата.
Відповідач позов не визнав. Наголошує, що смерть ОСОБА_2 сталася внаслідок виконання ним обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII унеможливлює виплату членам його сім`ї спірної грошової допомоги. З цих підстав вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що поранення ОСОБА_2, внаслідок якого він помер, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп`яніння, а навпаки його смерть настала внаслідок вчинення злочину (вбивства) іншою особою військовослужбовцем ОСОБА_4, що встановлено вироком у кримінальному провадженні №1-кп/229/55/2018. Суди попередніх інстанцій констатували, що поранення та причина смерті ОСОБА_2, пов`язані із проходженням військової служби.
Проаналізувавши положення статті 16-4 Закону №2011-XII суди дійшли висновку, що допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається зазначеною нормою права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Одночасно суди констатували, що позивач має законні підстави для отримання гарантованої державою соціальної допомоги, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця, з урахуванням правових положень, які регламентують порядок та розмір виплати вказаної допомоги станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 (момент смерті ОСОБА_2 ).
Також суди обох інстанцій зазначили про наявність правих підстав для реалізації позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги після спливу трирічного строку з дня смерті його сина ОСОБА_2 . З посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 20.06.2018 у справі №553/1642/15-ц, від 29.08.2018 у справі № 755/17365/15-ц та від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц, суди зазначили про можливість поновлення преклюзивного строку.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно вирішено спір в частині розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає до виплати. За позицією скаржника, одноразова грошова допомога має виплачуватися на день вирішення питання про її призначення. Внаслідок зміни правового регулювання, з травня 2017 року відбулося підвищення розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає до виплати у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, що настала під час виконання ним обов`язків військової служби. Таким чином позивач вважає, що одноразова грошова допомога має бути призначена йому у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого на 1 січня року, в якому фактично здійснюватиметься виплата. Зазначає, що останній мав законні сподівання на отримання ОГД у розмірі, визначеному статтею 16-2 Закону №2011-XII, на момент вирішення питання про її призначення. Стверджує, що така позиція відповідає практиці, сформованій Верховним Судом у справі №2240/2957/18 (постанова від 28.01.2020).