ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/970/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Біньковської А. В.,
Львівської міської ради -Піскун А. Й.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" - Кондри О. Я.,
Львівської обласної ради - Гасяка Я. В.,
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради - Горака Я. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 (у складі колегії суддів: Коротун О. М. (головуючий), Гаврилюка О. М., Майданевича А. Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 (суддя Пукшин Л. Г.)
у справі № 914/970/20
за позовом Першого заступника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт", Львівської обласної ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради,
про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року перший заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяв про зміну предмета позову та заяви про залучення співвідповідача) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" (далі - ТОВ "ЛембергМіт") та Львівської обласної ради, у якому просив:
- витребувати у ТОВ "ЛембергМіт" на користь Львівської міської ради будівлю літ. А-2 площею 417,4 кв. м, гараж Б-1 площею 30,2 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1113875046101;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "ЛембергМіт" на будівлю літ. А-2 площею 417,4 кв. м, гараж Б-1 площею 30,2 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1113875046101 з одночасним припиненням права власності;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.07.2009 серії НОМЕР_1 видане Львівською обласною радою на будівлі за адресою: вул. Лемківська, 24; м. Львів, а саме: відділення фтизіопульмології А-2 площею 417,4 кв. м та гаража Б-1 30,2 кв. м.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" (далі - рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477), на підставі якого Львівська обласна рада оформила за собою право спільної власності територіальних громад Львівської області на спірне нерухоме майно, визнано незаконним та скасовано рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі № 910/3581/17. Крім того, зазначеним судовим рішенням встановлено обставини належності спірного нерухомого майна на праві комунальної власності територіальній громаді міста Львова, отже відчуження Львівською обласною радою спірного майна є незаконним.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради; за правилами виключної підсудності матеріали справи № 914/970/20 передано для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарський суд міста Києва від 26.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 29.09.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 914/970/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Києва від 15.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2022 року Заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 914/970/20 за касаційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.08.2022.
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Львівська обласна рада зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного розгляду справи, тому вважає касаційну скаргу безпідставною і необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 зі змінами, внесеними рішенням Львівської обласної ради від 02.12.2008 № 767, вирішено оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на об`єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області, зокрема, на медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія", а саме: І фтизіатричне відділення площею 351,7 кв. м, розташоване за адресою: вул. Личаківській, 233, м. Львов, пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення площею 433,0 кв. м, розташовані за адресою: вул. Устияновича, 14, м. Львів (пункт 6 рішення).
Рішенням Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" внесено зміни до рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477, зокрема, підпункт 30 пункту 6 доповнено у частині "Адреса", "Назва будівлі" та "Площа" рядками такого змісту:
- "м. Львів, вул. Личаківська, 233", "Гараж з коморою", " 44,6";
- "м. Львів, вул. Личаківська, 233", "Гараж", " 24,2";
- "м. Львів, вул. Лемківська, 24", "Відділення фтизіопульмонології", " 417,4";
- "м. Львів, вул. Лемківська, 24", "Гараж", " 30,2".
Водночас законність пункту 6 рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 було предметом розгляду у справі № 910/3581/17 за позовом Львівської міської ради до Львівської обласної ради. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у цій справі, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та постановою Верховного Суду від 14.01.2020, позов задоволено. Судом установлено, що на підставі рішення від 26.02.2008 № 477 за Львівською обласною радою на праві комунальної власності зареєстровано нерухоме майно, розташоване у місті Львові по вул. Лемківській, 24, вул. Устияновича, 14, вул. Замарстинівській, 81, 83 і 274, вул. Личаківській, 233, вул. Кордуби, 4а. Також судом установлено, що між сторонами відсутній спір щодо розмежування правового статусу закладів охорони здоров`я, що передавалися згідно з рішенням Львівської обласної ради від 08.07.2008 № 669 та ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 до моменту цієї передачі, зокрема, учасниками справи визнано право комунальної власності міськради на ці заклади. Разом з цим судом установлено, що заклади охорони здоров`я, на час прийняття рішення Львівською обласною радою від 26.02.2008 № 477 перебували у комунальній територіальній громаді міста Львова, а також установлено відсутність волі власника цього майна на його відчуження на час прийняття спірного рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477.
Судами також установлено, що рішенням Львівської обласної ради від 08.07.2008 № 669 надано згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області восьми лікувальних закладів, зокрема, Львівське комунальне міське медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія" (вул. Лемківська, 24, м. Львів).
Ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 "Про передачу закладів охорони здоров`я, що надають спеціальну медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу" (далі - ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939) погоджено передачу у спільну власність Львівської обласної ради восьми закладів охорони здоров`я, зокрема, і Львівського міського медичного об`єднання "Фтизіопульмонологія". Забезпечення передачі закладів охорони здоров`я покладено на Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики.
19.09.2008 на підставі рішення Львівської обласної ради від 08.07.2008 № 669 та ухвали Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 Управлінням охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради передано, а Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради прийнято вісім закладі охорони здоров`я, зокрема, і Львівське міське медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія", про що складено акт приймання-передачі закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну допомогу та санітарно-реабілітаційну допомогу з комунальної власності територіальної громади міста Львова у спільну власність територіальних громад Львівської області, із зазначенням їх юридичної адреси, балансової та залишкової вартості.
13.07.2009 Львівською обласною радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, а саме: відділення фтизіопульмології літ. А-2 площею 417,4 кв. м та гараж Б-1 30,2 кв. м, розташовані за адресою: вул. Лемківська, 24, м. Львів.
Рішенням Львівської обласної ради від 21.03.2017 № 401 "Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області" вирішено приватизувати способом аукціону об`єкти, зокрема, будівлю (літ. А-2) площею 417,4 кв. м, гараж Б-1 площею 30,2 кв. м, розташовані за адресою: вул. Лемківська, 24, м. Львів.
23.06.2017 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (продавец) та ТОВ "ЛембергМіт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В. Є. і зареєстрований за № 325. За умовами цього договору продавець на підставі рішення Львівської обласної ради від 21.03.2017 № 401 "Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області", протоколу проведення аукціону від 08.06.2017, наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 08.06.2017 № 24-в "Про приватизацію будівлі та гаражу за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24" передає у власність покупцю нежитлову будівлю літ. А-2 площею 417,4 кв. м та гараж літ. Б-1 площею 30,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, буд. 24 (об`єкт приватизації), а покупець приймає зазначене нерухоме майно.
Відповідно до пункту 1. 1 договору право власності Львівської обласної ради на зазначене нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Львівською обласною радою 13.07.2009 серії САС № 729154 згідно з рішеннями Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 та від 26.02.2008 № 477, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.07.2009, дата державної реєстрації права власності продавця на нерухоме майно, що є предметом цього договору - 08.12.2016, номер про право власності 17961563, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1113875046101.
Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, виданого фізичною особою - підприємцем Питуляк Н. С., затвердженого наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 17.05.2017 № 19-в "Про затвердження висновку про вартість будівлі та гаражу за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24" ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 30.04.2017 становить 4 653 300 грн без ПДВ.
Відповідно до довідки, виданої Комунальним закладом Львівської обласної ради "Львівський протитуберкульозний диспансер" 15.06.2017 № 287, балансова вартість вищезазначених нежитлових будівель становить 1 611 567, 00 грн, залишкова вартість - 150 992,00 грн (пункт 1.3 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору зазначений у цьому договорі об`єкт приватизації продається за 5 583 960 грн, у тому числі ПДВ - 930 660 грн.
25.07.2017 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ТОВ "ЛембергМіт" підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради про витребування у ТОВ "ЛембергМіт" на користь Львівської міської ради спірного нерухомого майна, про скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "ЛембергМіт" на це майно з одночасним припиненням права власності та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, обґрунтував свої вимоги тим, що вибуття спірного нерухомого майна з власності Львівської міської ради відбулося за відсутності її волі, внаслідок неправомірного прийняття Львівською обласною радою рішення від 26.02.2008 № 477, визнаного незаконним та скасованого рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі № 910/3581/17, що тягне за собою скасування державної реєстрації права власності на це майно. Отже, видача свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно відбулось з порушенням норм законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 є рішенням органу місцевого самоврядування про погодження передачі права власності на цілісні майнові комплекси закладів охорони здоров`я, прийняте відповідно до вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та реалізоване шляхом підписанням 19.09.2008 акту приймання-передачі закладів охорони здоров`я, що свідчить про наявність волі Львівської міської ради на відчуження спірного майна на користь Львівської обласної ради.
Отже, оскільки ТОВ "ЛембергМіт" є добросовісним набувачем, а в діях позивача була наявна воля на передачу спірного нерухомого майна іншій особі, це майно не може бути витребувано у ТОВ "ЛембергМіт" на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, суд зазначив, що конструкція за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у даному випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Разом із цим, суд дійшов висновку, що вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "ЛембергМіт" на спірне нерухоме майно з одночасним припиненням права власності на нього є похідною від вимоги про витребування спірного нерухомого майна, а тому задоволенню не підлягає.
Також врахувавши відсутність підстав для задоволення зазначених позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога про скасування свідоцтва про право власності Львівської обласної ради, не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.
У поданій касаційній скарзі Заступник керівника Львівської обласної прокуратури, посилаючись на наявність підстави оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав на неправильне застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, статей 203, 204, 256, 261, 267, 316, 321, 328, 388 ЦК України, статей 75, 316 ГПК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 20.04.2021 у справі № 904/3405/19, у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 925/740/17, від 28.05.2019 у справі № 924/60/18, від 14.02.2018 у справі № 477/221/16-ц, від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 15.10.2019 у справі № 916/780/18, від 17.07.2017 у справі № 911/1805/18, від 30.07.2019 у справі № 911/1108/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, враховуючи встановлені статтею 300 ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
За наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння, а підставою такого позову - обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.
Таким чином, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.