ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1689/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
фізичної особи ОСОБА_1 - не з`явився,
фізичної особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2
про розподіл та стягнення судових витрат
у справі №922/1689/21
за позовом фізичної особи ОСОБА_1
до фізичної особи ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія"
про стягнення 4 755 901, 65 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості у розмірі 4 755 901,65 грн, з яких: 4 329 125,00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 82 426,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 344 350,23 грн.
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/1689/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.08.2021 у справі № 922/1689/21 задоволено заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з позивача на користь відповідача 277 795,00 грн судових витрат, з яких 237 795,00 грн - "гонорар успіху".
4. Постановою Східного апеляційного господарського суд від 17.01.2022 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/1689/21; позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основний борг у розмірі 4 329 125,00 грн, 3% річних у розмірі 82 426,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 344 350,23 грн, судовий збір за подання позовної заяви - 71 338,50 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги - 107 007,79 грн.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суд від 17.01.2022 у справі №922/1689/21 скасовано додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2021 та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
6. 20 січня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №922/1689/21, якою скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 25.08.2021.
7. До касаційної скарги відповідач додав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу.
8. 16 лютого 2022 року ОСОБА_2 у клопотанні про стягнення судових витрат зробив заяву про те, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи № 922/1689/21, будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення.
9. Постановою Верховного Суду від 25.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №922/1689/21 скасовано, рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 залишено в силі.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
10. 29 липня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою про розподіл та стягнення судових витрат, в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені відповідачем судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 337 795,00 грн, з яких: 40 000,00 грн - надані послуги адвокатом у суді першої інстанції; 34 000,00 грн - надані послуги адвокатом у суді апеляційної інстанції; 263 795,00 грн - надані послуги адвокатом у суді касаційної інстанції.
11. Зазначена заява мотивована тим, що відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 922/1689/21 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, розмір яких заявник вважає співмірним зі складністю справи та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги у цій справі.
12. У вказаній заяві відповідачем зазначено опис робіт (наданих послуг) у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, до заяви додано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1708 від 27.06.2017; договору про надання професійної правничої допомоги № 05/05-1 від 05.05.2021 (дублікат); додатку № 2 від 01.10.2021 до договору; акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 19.01.2022; додатку № 3 від 17.01.2022 до договору; акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 28.07.2022.
13. ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просив відмовити відповідачу в її задоволенні.
14. Заперечення мотивовані протиправною поведінкою відповідача щодо несплати основного боргу за договором; розмір "гонорару успіху" (5% від ціни позову) становить надмірний тягар для позивача.
Щодо суті поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
15. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
16. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
17. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
18. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
19. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
20. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
21. За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
23. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
24. Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
25. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
26. За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
27. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
28. За приписами ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
29. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
30. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
31. Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
32. Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
33. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
34. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
35. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.