ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5011/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Стратієнко Л. В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
та представників:
позивача - Павліченко Л. М.
відповідача - Вольда М. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства енергетики України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 (головуючий суддя - Ткаченко Б. О., судді - Майданевич А. Г., Гаврилюк О. М.)
у справі № 910/5011/18
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
до Міністерства енергетики України
про визнання укладеною додаткової угоди
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", яке в процесі розгляду справи змінило найменування на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (замінене на Міністерство енергетики України) (відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди від 31.01.2018 № 1 до договору № 240517/04-Дн-ГРМ від 24.05.2017.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на непідписання відповідачем додаткової угоди від 31.01.2018 до договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових № 240517/04-Дн-ГРМ від 24.05.2017 в редакції протоколу розбіжностей від 07.03.2018, та посилається на неможливість підписання такої додаткової угоди в редакції відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ "Дніпропетровськгаз" є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать Закону України "Про ринок природного газу" та постанові Кабінету Міністрів від 21.02.2017 року № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових", а тому у суду відсутні підстави для їх задоволення.
5. Так, проаналізувавши зміст додаткової угоди місцевий господарський суд зазначив, що з підпункту 1.1. запропонованої позивачем редакції додаткової угоди вбачається, що Міністерство зобов`язується надати належним чином засвідчені правовстановлюючі документи на державні газорозподільні системи або їх складові. Разом з тим, за висновками суду, ні пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, ні положеннями примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 не передбачено такого зобов`язання для Міністерства щодо надання належним чином засвідчених правовстановлюючих документів.
6. Крім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, з метою врегулювання питання використання газорозподільних систем, Міністерством прийнято наказ від 09.03.2017 № 183 "Про використання газорозподільних систем", у пункті 1 якого визначено операторам газорозподільних систем: до 10.04.2017 надати до Міненерговугілля у двох примірниках результати щорічної інвентаризації державного майна, що обліковується на їх балансах, відповідно до вимог наказу Міненерговугілля від 22.02.2017 № 142 разом з правовстановлюючими документами на державне майно, що використовується для розподілу природного газу; відновити у разі потреби та подати Міненерговугілля до 01.06.2017 правовстановлюючі документи на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, відповідно до результатів проведеної щорічної інвентаризації.
7. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищенаведене підтверджує неузгодженість додаткової угоди в редакції позивача з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 та наказу Міненерговугілля від 09.03.2017 № 183 "Про використання газорозподільних систем", і відповідно, у Міністерства відсутні правові підстави щодо підписання зазначеної додаткової угоди в редакції позивача.
8. Місцевий господарський суд також зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" затверджено Перелік майна, що надається в експлуатацію оператору газорозподільної системи. При цьому зазначений перелік не передбачає поділ майна (об`єктів) на: об`єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу та об`єкти державного майна, що безпосередньо для розподілу природного газу не використовуються.
9. Крім того суд констатував, що є незрозумілим наведений позивачем підхід поділу даного майна, при цьому позивач якимось чином з газорозподільних систем, що є об`єктами державної власності, намагається виділити об`єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу без конкретизації права власності.
10. Отже за висновками суду, запропонований позивачем у підпункту 1.2. пункту 1 додаткової угоди поділ майна суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" та основному договору а також іншим нормативно-правовим актам які регулюють користування газорозподільної системи або їх складових.
11. Стосовно пропозиції позивача доповнити пункт 3 додаткової угоди абзацом наступного змісту: "Плата за експлуатацію, передбачена пунктом 15 Договору, визначається за період з 1 травня 2017 року до дати підписання СТОРОНАМИ оновленого відповідно до умов цієї угоди Переліку, на підставі залишкової балансової вартості державного майна станом на 31.12.2017", суд першої інстанції зауважив, що пункт 3 додаткової угоди № 1 стосується порядку набрання чинності та строків дії додаткової угоди, а не врегульовує додаткові питання плати за експлуатацію.
12. Щодо доводів позивача про необхідність доповнення абзацу першого наступним: "в частині визначення пооб`єктного Переліку майна, без врахування майна, що було списано протягом 2017 року право експлуатації на яке надається оператору газорозподільних систем, за винятком вартості об`єктів, визначеної за наслідками проведеної незалежної оцінки, яка стає обов`язковою для СТОРІН з дати підписання Переліку з урахуванням проведеної оцінки", місцевий господарський суд вказав, що дані пропозиції не узгоджуються зі змістом додаткової угоди в цілому та із основним договором. Зокрема позивачем, не визначено строки, порядок проведення незалежної оцінки, мета проведення оцінки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю.
14. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що ні пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, ні Положеннями примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 не передбачено такого зобов`язання для Міністерства щодо надання належним чином засвідчених правовстановлюючих документів.
15. Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що в цій частині запропоновані позивачем умови угоди жодним чином не суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 і Положенню примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, а навпаки, включення вказаної умови відповідає приписам 316, 317, 319, 319, 320, 321, 326 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки надання відповідачем правовстановлюючих документів на державні газорозподільні системи або їх складові, підтверджує як право особи, яка передає їх у експлуатацію, тобто здійснює розпорядження ними, так і право особи, яка приймає їх у експлуатацію на здійснення розпорядження вказаними об`єктами на належній правовій підставі - волі правовласника. При цьому, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" від 21.02.2017 № 95 визначено порядок вчинення відповідних дій, з метою оформлення документів з метою саме забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових, а саме шляхом проведення інвентаризації та паспортизації.
16. Також суд апеляційної інстанції вказав про помилковість висновків місцевого господарського суду стосовно неузгодженості додаткової угоди в редакції позивача з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 та наказу Міненерговугілля від 09.03.2017 № 183 "Про використання газорозподільних систем" оскільки такі висновки спростовуються наявними матеріалами справи. Разом з цим, оскільки Постановою № 95 визначено порядок забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових шляхом проведення відповідних дій з метою перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим цього підпункту інвентаризації, а вказаним наказом врегульовано вже фактичне використання відповідних систем, а також подання відповідних документів у випадку їх наявності.
17. Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що запропонований позивачем у підпункту 1.2. пункту 1 додаткової угоди поділ майна суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" та основному договору а також іншим нормативно-правовим актам які регулюють користування газорозподільної системи або їх складових, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі висновки є помилковими, оскільки відповідно до Постанови № 95, предметом договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових можуть бути лише газорозподільні системи або їх складові, право власності на які належить державі, а відтак обґрунтованими та підставними є твердження позивача про необхідність виокремлення з Переліку майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи, майна, яке відноситься до державної форми власності, та майна, яке не відноситься до державної форми власності.
18. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що без проведення інвентаризації та підтвердження правовстановлюючими документами складу майна в переліку (згідно п.1 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей АТ "Дніпропетровськгаз") вимагати від позивача підписання "Переліку майна право експлуатації на яке надається АТ "Дніпропетровськгаз"" за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016 - є недоцільним. Водночас, на виконання Постанови № 95 від 21.02.2017 відповідачем використано матеріали інвентаризації станом на 31.12.2016, в той час як зазначеною Постановою № 95 постановлено саме Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Фондом державного майна забезпечити проведення до 01.12.2017: інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі операторів газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим цього підпункту інвентаризації.
19. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладення додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей позивача має на меті більш повне врегулювання спірних правовідносин сторін з метою проведення належної інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі позивача, як Оператора газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення. Оскільки без проведення інвентаризації та підтвердження правовстановлюючими документами складу майна в переліку, вимагати від позивача підписання Переліку майна право експлуатації на яке надається позивачу за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016 - є недоцільним.
20. У цій частині суд апеляційної інстанції послався на ухвали Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 924/287/18 та від 13.09.2021 у справі № 910/5019/18.
21. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час підписання додаткової угоди № 1 до договору № 31/14 від 29.11.2012 у травні 2017 року додаток № 1 до договору "Перелік державного майна, яке перебуває на балансі підприємства ПАТ "Дніпропетровськгаз" та надається йому на праві господарського відання станом на 31.12.2011" зазнав змін тільки в частині назви і містить інформацію щодо кількості та вартості об`єктів державного майна станом на 31.12.2011, яка була достовірною і оформленою належним чином станом на зазначену дату. Додаткова угода була підписана на підставі даних 2011 року на перехідний період в умовах необхідності виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових". З огляду на викладене підстави для підписання додаткової угоди від 31.01.2018 № 1 до договору в редакції Міністерства, - відсутні, оскільки запропонована відповідачем до підписання угода не відображає достовірні дані обліку газорозподільних систем та їх складових.
22. Також, Північний апеляційний господарський суд задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи в якості доказів експертних висновків, складених на замовлення позивача, а саме:
- Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 17.01.2022 № 9898, складений судовим експертом Незалежним інститутом судових експертиз Шульгою Л. Д. (свідоцтво № 1148, рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 19.07.2007, дія якого продовжена до 15.06.2023, має кваліфікацію судового експерта);
- Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 17.01.2022 № 9897, складений судовим експертом Незалежним інститутом судових експертиз Галієвою О. М. (свідоцтво № 1738, рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 31.07.2015, дія якого продовжена до 23.11.2024, має кваліфікацію судового експерта).
23. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання про долучення вказаних документів мотивовано необґрунтованістю наявного у справі висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судового експертиз від 06.04.2021 № 777/778-20, а також тим, що на стадії розгляду справи судом першої інстанції позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи, і доводами щодо порушення в цій частині судом першої інстанції норм процесуального права мотивована апеляційна скарга. При цьому, позивач у тому числі з метою економії процесуального часу самостійно звернувся до експертної установи, уклав договір з ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" з метою проведення експертного дослідження, і отримав відповідні висновки вже на стадії апеляційного розгляду справи.
24. Надані позивачем експертні висновки були враховані судом апеляційної інстанції, як додаткові докази в підтвердження наявності підстав для задоволення позову та укладення спірної додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей, запропонованому позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
25. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції Міністерство енергетики України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/5011/18.
26. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/20897/17.
27. При цьому скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та не довів їх помилковості, натомість на підставі тих самих норм матеріального права дійшов протилежних висновків.
28. Разом з цим, доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення.
29. Зазначені доводи скаржника полягають у тому, що місцевим господарським судом за клопотанням позивача двічі призначалась судова експертиза у справі, а після надходження висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.04.2021 № 777/778-20 позивачем не було доведено, що вказаний висновок є необґрунтованим, чи таким що суперечить матеріалам справи, викликає сумнів у його правильності, або складений за наявності істотного порушення норм, які регулюють порядок призначення і проведення експертизи, у зв`язку з чим судом першої інстанції було відмовлено позивачу у призначенні повторної експертизи. При цьому, суд апеляційної інстанції, незважаючи на наведене та без належного обґрунтування позивачем винятковості випадку і необхідності долучення цих доказів до матеріалів справи безпідставно прийняв нові докази від позивача, а саме висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 17.01.2022 № 9898, та висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 17.01.2022 № 9897, та врахував їх під час ухвалення оскаржуваної постанови.
30. Окрім цього, за доводами скаржника, надані позивачем експертні висновки складені з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює проведення судової економічної та будівельно - технічної експертизи, оскільки у висновку судової економічної експертизи від 17.01.2022 № 9898 надано відповідь на питання, вирішення якого не належить до завдань економічної експертизи, а у наданому позивачем висновку будівельно - технічної експертизи від 17.01.2022 № 9897 відсутнє обґрунтування відповіді на питання, яке також було поставлено експерту у судовій економічній експертизі. Окрім цього, надані позивачем висновки містять відповіді, які відносяться до з`ясування питань права.
31. Наведене за доводами скаржника свідчить про вирішення експертами питань, які виходять за межі спеціальних знань експерта, що свідчить про порушення основних принципів експертної діяльності та не можуть бути враховані під час розгляду цієї справи.
Позиція інших учасників справи
32. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
33. 12.11.2012 між позивачем та відповідачем був укладено договір № 31/02 "Про надання на праві господарського віддання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва".
34. 24.05.2017 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості, як органом управління, та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"), як оператором, було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 12.11.2012 № 31/02 щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 з протоколом розбіжностей.
35. В подальшому, Міністерством направлено АТ "Дніпропетровськгаз" для підписання проект додаткової угоди № 1 від 31.01.2018, разом із додатком, сформованим на підставі матеріалів інвентаризації газорозподільних систем або їх складових, що належать державі станом на 31.12.2016, в якій містяться умови:
- пункт1 викладено в наступній редакції: У зв`язку із завершенням інвентаризації державного майна станом на 31.12.2016, сторони домовились викласти додаток № 1 до договору експлуатації "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи", в новій редакції, що додається;
- пункт 2 додаткової угоди викладено в наступній редакції: Додаток до цієї угоди, сформований на підставі матеріалів інвентаризації газорозподільних систем або їх складових, що належать державі станом на 31.12.2016, є її невід`ємною частиною і має юридичну силу, якщо він укладений з дотриманням вимог законодавства та підписаний уповноваженими представниками сторін;
- пункт 3 додаткової угоди викладено в наступній редакції: ця угода набуває чинності з дати підписання та, відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались сторонами з 01.05.2017;
- пункт 4 додаткової угоди викладено в наступній редакції: Ця угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
36. Однак, АТ "Дніпропетровськгаз" не було підписано додаткову угоду № 1, та надіслано Міністерству енергетики та вугільної промисловості протокол розбіжностей від 07.03.2018 до додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017, в якому викладено відповідні пункти в наступній редакції:
- пункт 1 додаткової угоди викладено наступним чином:
1. На виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.17 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових", враховуючи законодавчу невизначеність питань виду та форми правовстановлюючих документів на газорозподільні системи та їх складові, СТОРОНИ домовились викласти додаток 1 "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" в новій редакції після виконання таких умов:
1.1. Міністерство зобов`язується надати належним чином засвідчені правовстановлюючі документи на державні газорозподільні системи або їх складові.
1.2. Оператор в 20 денний строк з моменту отримання документів, визначених у п. 1.1. цієї додаткової угоди, зобов`язується сформувати, підписати зі своєї сторони та надати Міністерству "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" станом на 31 грудня 2017 року за залишковою балансовою вартістю державного майна з розподілом об`єктів державного майна за функціональним призначенням на:
- об`єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу;
- об`єкти державного майна, що безпосередньо для розподілу природного газу не використовуються.
1.3. Міністерство зобов`язується протягом 20 робочих днів з дати отримання наданого Оператором відповідно до п. 1.2. цієї додаткової угоди "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" здійснити його перевірку, оформлення та підписання.
1.4. Оператор в місячний строк з дати отримання підписаного Міністерством відповідно до п. 1.3. цієї додаткової угоди "Переліку майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" зобов`язується звернутись до НКРЕКП України за включенням до складу тарифу на розподіл природного газу плати за користування державним майном, включеним до вказаного Переліку.
- Пункт 2 додаткової угоди: виключити.
- пункт 3 додаткової угоди: Ця Угода набуває чинності з дати підписання та, відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного Кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 травня 2017 року в частині визначення пооб`єктного Переліку майна, без врахування майна, що було списано протягом 2017 року, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи, за винятком вартості об`єктів, визначеної за наслідками проведеної незалежної оцінки, яка стає обов`язковою для СТОРІН з дати підписання Переліку з урахуванням проведеної оцінки.
Плата за експлуатацію, передбачена пунктом 15 Договору, визначається за період з 1 травня 2017 року до дати підписання СТОРОНАМИ оновленого відповідно до умов цією додаткової угоди Переліку, на підставі залишкової балансової вартості державного майна станом на 31.12.2017 року.
- пункт 4 додаткової угоди: в редакції Міністерства без змін.
37. Листом від 07.03.2018 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повернуло додаткову угоду № 1 разом з протоколом розбіжностей, - без підписання.
38. Також позивачем до матеріалів справи долучені Договори про списання державного майна, що не ввійшло до статутного капіталу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" у процесі корпоратизації та перебуває на його балансі, а також накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.05.2017 № 315 та № 316 від 12.05.2017 про списання державного майна з балансу АТ "Дніпропетровськгаз", а також відповідні Переліки об`єктів державної власності, що обліковуються на балансі АТ "Дніпропетровськгаз" та пропонуються до списання, в яких наведено відповідні об`єкти списання.
39. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 призначено у справі № 910/5011/18 економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Проте до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку.
40. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 призначено у справі № 910/5011/18 експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертів було поставлено наступні запитання:
1) Якими є джерела фінансування створення (будівництва, реконструкції, переобладнання, перебудови тощо) майна, що обліковується на балансі AT "Дніпропетровськгаз" як державне в розрізі кожного об`єкта?
2) Чи підтверджується рішеннями міських/сільських рад та актами прийому-передачі належність газопроводів до комунальної, державної форми власності, власності AT "Дніпропетровськгаз" та власності інших осіб?
3) Чи підтверджується документами бухгалтерського обліку AT "Дніпропетровськгаз" взяття на баланс, обслуговування, користування, експлуатацію газопроводів міських, сільських, селищних рад згідно переліку (вказаного в п.1 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей AT "Дніпропетровськгаз")?
4) Якими коштами було профінансовано будівництво, реконструкція та переобладнання майна згідно переліку (вказаного в п.1 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей AT "Дніпропетровськгаз")?
5) Визначити долі державного, комунального майна, майна AT "Дніпропетровськгаз" та майна інших осіб, яке обліковується на балансі AT "Дніпропетровськгаз"?
41. В подальшому до Господарського суду міста Києва від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист від 20.05.2021 № 777/778-20 разом з висновком експерта від 06.04.2021 № 777/778-20 та матеріалами справи.