Постанова
Іменем України
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 747/612/17
провадження № 51-6106 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка Н.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у кримінальному провадженні № 12017270260000180 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глибока Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що в силу ст. 89 КК України, не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він наприкінці квітня 2014 року знайшов неподалік с. Березівка Чернігівської області карабін Маузера моделі К 98, який переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де зберігав без передбаченого дозволу. 16 серпня 2017 року під час проведення обшуку у ОСОБА_1 працівниками Талалаївського ВП було вилучено вказаний карабін, який згідно висновку експерта є вогнепальною зброєю, що знаходиться в працездатному стані.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про повторне дослідження доказів, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України, а ухвала суду не відповідає ст. 419 цього Кодексу, оскільки не містить відповідей на усі доводи апеляційної скарги.
Зокрема, залишилися без дослідження його доводи стосовно того, що протокол огляду предмета (зброї) був складений раніше, ніж проведений обшук у його помешканні, а тому цей доказ є недопустимим.
Пострілів з карабіну він не здійснював і не встановлено, чи придатна дана зброя для стрільби, висновок експерта є недостовірним доказом.
Стверджує, що у нього був відсутній умисел на вчинення інкримінованого злочину, оскільки він не розумів, що це є вогнепальна зброя і вважав її сувеніром, судом не встановлено мотив і мету вчинення злочину.
Також вважає, що суд першої інстанції порушив процесуальний закон, оскільки матеріали провадження в судовому засіданні оголошував не прокурор, а суддя, що, на його думку, є порушенням принципу змагальності.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від прокурора, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Засуджений у судовому засіданні підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримала скаргу частково, вважала що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в цьому суді.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вищевказаної норми закону, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування або зміни судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено. Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж ту, яку дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку обставин справи до повноважень касаційного суду законом не віднесено. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд касаційної інстанції неодноразово наголошував, що ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч. 3 с. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, і може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.