ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 752/165/20
провадження № 51-4977км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Мазура М. В., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Грицая Ю. І.,
захисника Гулько Ж.В.,
засудженого ОСОБА_1,
перекладача Демченко К. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Гулько Ж. В. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Туреччини, уродженця м. Кобурга та жителя АДРЕСА_1 ), раніше в Україні не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження і процесуальних витрат.
Згідно з вироком 14 червня 2019 року ОСОБА_1, який був у складі організованої групи, що має стійкі транснаціональні зв`язки, виконуючи покладені на нього обов`язки відповідно до розробленого плану вчинення злочину та розподілу злочинних ролей, дотримуючись цього плану, з метою забезпечення конспіративності своєї діяльності, тобто вживаючи заходів безпеки, які унеможливлять викриття факту вчинення злочину з боку правоохоронних органів, маючи бажання незаконного збагачення за рахунок вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, тобто діючи умисно та з корисливих мотивів, перебуваючи в м. Брауншвейзі Федеративної Республіки Німеччина, оформив право власності на автомобіль марки "Audi Q7", реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1, на своє ім`я.
На виконання вказаного плану ОСОБА_1 15 червня 2019 року спільно з іншим учасником указаної організованої групи - особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні (далі - Особа 1), прибули на згаданому автомобілі через пункт пропуску "Ягодин" на територію України та близько 22:00 приїхали до готелю "Алофт", розташованого в м. Києві (вул. Еспланадна, 17).
Наступного дня близько 12:44 ОСОБА_1 разом з особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні (далі - Особа 2), поїхали на вказаному автомобілі марки "AUDI Q7" до паркінгу ТРЦ "Гулівер", розташованого у м. Києві (пл. Спортивна, 1-А) де залишили цей автомобіль.
Того ж дня Особа 2, маючи комплект ключів від зазначеного автомобіля, разом із не встановленою досудовим розслідуванням особою виїхали із ТРЦ "Гулівер" та в період з 22:55 16 червня 2019 орієнтовно до 00:37 17 червня 2019 року, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, приїхали до не встановленого досудовим розслідуванням місця незаконного зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - героїну в особливо великих розмірах, розміщеного в межах м. Києва, де спільно з іншими невстановленими учасниками вказаної організованої групи, завантажили його до спеціальної схованки автомобіля марки "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, в особливо великих розмірах у вигляді порошкоподібної речовини коричневого кольору, що розфасована в 45 полімерних пакунках, загальною масою 14900,18 г.
Так, ОСОБА_1, діючи відповідно до розробленого плану вчинення злочину та розподілу злочинних ролей, незаконно придбавши та зберігаючи у спеціальному сховку транспортного засобу, разом з Особою 1, незаконно перевозили з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - героїн в особливо великих розмірах, під час чого були викриті працівниками поліції, які в період із 17:40 по 19:40 17 червня 2019 року в ході обшуку автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер Федеративної НОМЕР_1, номер VIN: НОМЕР_2, за адресою: вул. Ракетна, 24-А, м. Київ серед іншого виявили та вилучили: 30 пакетів коричневого кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, 15 пакетів чорного кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - героїн в особливо великих розмірах, загальною масою 14900,18г.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Гулько Ж. В. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Гулько Ж. В., посилаючись на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, захисник указує, що орган досудового розслідування провів слідчі дії без належної реєстрації кримінального провадження, визначеної ст. 214 КПК.
Також, на переконання касатора, обшук транспортного засобу був проведений без дотримання норм КПК, без наявних на те підстав за ініціативою оперативного працівника. Разом із цим акцентує, що суд не дослідив оригінального носія інформації, на якому зафіксовано хід обшуку. Водночас зазначає про порушення порядку здійснення запису технічними засобами. Понад те, адвокат звертає увагу на те, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_1, у розумінні положень ст. 209 КПК, був фактично затриманий, однак його не було забезпечено захисником, участь якого з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК є обов`язковою.
Крім цього, вважає недопустимими доказами дані проведених експертиз у цьому кримінальному провадженні, оскільки експертизи призначено на підставі постанов слідчого, а не ухвал слідчого судді, а отже, неуповноваженою на те особою, усупереч нормам КПК.
На думку адвоката, суд першої інстанції неповно виклав та дослідив показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, безпідставно надавши перевагу показанням свідка ОСОБА_5 .
У свою чергу суд апеляційної інстанції порушень, допущених місцевим судом, не усунув, апеляційний розгляд провів формально, неповно, належним чином не перевірив доводів, викладених у поданій апеляційній скарзі, а отже, ухвала цього суду не відповідає положенням статей 370, 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Гулько Ж. В. і засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, та, додатково обґрунтувавши свою позицію, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
Прокурор Грицай Ю. І. не підтримав касаційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні, вважаючи її необґрунтованою, з приводу чого навів відповідні аргументи.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Оспорювання захисником засудженого установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
У зв`язку з цим, колегія суддів уважає безпідставними доводи щодо неповноти й неправильної оцінки судами показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином проаналізували ці показання й зіставили з іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, в тому числі аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Із положень ст. 94 КПК слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з яким погодився апеляційний суд, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Мотивуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на дані протоколу невідкладного обшуку автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер Німеччина НОМЕР_1, від 17 червня 2019 року, з якого видно, що в багажному відділі транспортного засобу було виявлено спеціально обладнану схованку, а саме подвійне дно, звідки вилучено 30 пакетів коричневого кольору та 15 пакетів чорного кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору приблизною загальною вагою 22,5 кг, та відмічено про відібрання зразків речовини. Також суд оцінив показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були понятими під час указаного обшуку та підтвердили обставини, зафіксовані у протоколі обшуку. Зокрема, суд зважив на те, що свідок ОСОБА_3 повідомив про обставини, за яких з автомобіля було знято задні сидіння та виявлено сховок, а в ньому - багато пакетів з порошком. З указаних пакетів було взято зразки, усе опломбовано, хід обшуку фіксувався на камеру. Водночас суд звернув увагу, що свідок ОСОБА_4 дав показання, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3, підтвердивши, що зі схованки в багажнику автомобіля, де проводився обшук, вилучили багато пакетів, ймовірно з наркотичними засобами.
Крім цього, суд послався на дані ряду висновків експертів. На дослідження було надано вилучені під час невідкладного обшуку пакети з порошкоподібною речовиною. Експерти встановили, що речовина в цих пакетах містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - героїн (діацетилморфін), загальна маса якого в речовині становить 14900,18 г. (т. 1, а. п. 174 - 178, 201 - 205, 234 - 242).
Також суд узяв до уваги інші письмові докази, які підтверджують факт перебування та пересування ОСОБА_1, його зустрічі з третіми особами, зокрема дані протоколів огляду оптичних носіїв інформації з камер відеоспостереження.
Безпосередньо дослідивши та ретельно проаналізувавши вищезгадані докази, які суд першої інстанції визнав належними і допустимими та суд дійшов висновку, що їх достатньо для визнання винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом навіть за відсутності результатів НСРД та прямих показань свідків.
Так, місцевий суд з урахуванням поведінки ОСОБА_1 установив, що останній був достеменно обізнаний про характер поїздки, наявність у автомобілі у спеціально обладнаному та замаскованому схроні наркотичного засобу в особливо великому розмірі й про необхідність його доставки в заплановане місце, тобто умисно, у складі організованої групи, виконував чітку, завчасно сплановану роль у незаконному придбанні, зберіганні та безпосередньому перевезенні з метою збуту, враховуючи кількість героїну, особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах.
Із такою оцінкою погодився і суд апеляційної інстанції.
На переконання колегії суддів, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, у тому числі з огляду на таке.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.