Постанова
Іменем України
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 450/2417/18
провадження № 61-17286св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
відповідачі: ОСОБА_1, Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 листопада 2020 року у складі судді Кіпчарського М. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками у 2015 році була розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 22,3411 га ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м в адміністративних межах Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
В результаті виконаних робіт встановлено, що на ділянці "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м, згідно з рішенням виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради від 03 грудня 1993 року та державним актом на право власності на земельну ділянку серії від 11 травня 2000 року, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1169 га в межах с. Підбірці Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району, частина якої площею 0,0475 га перетинається із земельною ділянкою смуги, відведеною залізниці.
Зазначав, що межа смуги відведення визначена Технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 14,0050 га ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м в адміністративних межах с. Підбірці Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району та відноситься до земель транспорту, тому їх передача у приватну власність здійснена з порушенням встановленого ЗК України порядку.
Лисиничівська сільська рада під час прийняття оскаржуваного рішення порушила пункт б частини четвертої статті 84 ЗК України, згідно якої до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать, зокрема землі під державними залізницями. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання, а тому Лисиничівська сільська рада не мала правових підстав приймати оспорюване рішення, порушуючи право землекористування залізниці, яка не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
Посилаючись на наведене та уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Українська залізниця" просило визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 грудня 1993 року в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1169 га, а також визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю від 11 травня 2000 року серії ІV - ЛВ №006131.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" відмовлено.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення прав АТ "Українська залізниця", а, відтак, обґрунтованості позовних вимог, відмовив у їх задоволенні у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 листопада 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 жовтня 2021 року ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 357/9328/15-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 911/3210/17, від 08 травня 2018 року в справі № 911/2534/17 та постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року в справі № 6-2407цс15, від 01 липня 2015 року в справі № 6-178гс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Позивачем не пропущена позовна давність, оскільки про спірний державний акт на право власності на земельну ділянку та вищевказане рішення селищної ради залізниця не знала і не могла знати ні в момент його прийняття, ні в подальшому, оскільки була відсутня об`єктивна можливість дізнатися про це рішення.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подала відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 рокупоновлено ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Пустомитівського районного суду Львівської області цивільну справу № 450/2417/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_1, Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю.
Обставини справи
Суди встановили, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно із витягом з Інвентаризації земель смуги відчуження Львівської залізниці на ділянці Красне-Підзамче, км 1431/3-1469/4, розробленим Інститутом залізничного транспорту "Львівтранспроект" у 1995 році, та витягом з Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, розробленим КТ НВФ "Нові технології" у 2015 році, земельна ділянка загальною площею 14,0050 га знаходиться під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м для забезпечення функціонування залізничного транспорту в адміністративних межах с. Підбірці Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Рішенням виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 грудня 1993 року у приватну власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,1169 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану у с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, на підставі якого 11 травня 2000 року остання отримала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 006131.
Згідно зі зведеним інвентаризаційним планом земельної ділянки смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" на ділянці "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м в адміністративних межах с. Підбірці Пустомитівського району загальною площею 14,0050 га частина цієї земельної ділянки перетинається з частиною належної ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0475 га.
Відповідно до технічної документації зі землеустрою щодо інвентаризації земельна ділянка загальною площею 14,0050 га ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком "Львів-Красне" від 1464 км + 227 м до 1466 км + 535 м в адміністративних межах с. Підбірці Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району відноситься до земель транспорту.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання, тому Лисиничівська сільська рада не мала правових підстав без погодження на вилучення спірної земельної ділянки приймати оспорюване рішення, у зв`язку з чим просив визнати його незаконним та скасувати, а також визнати недійсним державний акт, виданий на підставі цього рішення.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження рішенняПустомитівського районного суду Львівської області від 12 листопада 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 357/9328/15-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 911/3210/17, від 08 травня 2018 року в справі № 911/2534/17 та постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року в справі № 6-2407цс15, від 01 липня 2015 року в справі № 6-178гс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.