ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа №826/8846/16
адміністративне провадження № К/9901/5902/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 (головуючий суддя: Мельничук В.П., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі №826/8846/16 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - відповідач - 1), Київської міської ради (далі - відповідач-2), Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-3), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 4 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №17, зареєстрованого у Київській міській раді за вих. №08/М-4244 від 06.04.2016.
Також, позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його резолютивну частину у редакції, наведеній у прохальній частині касаційної скарги.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 17 від 05.04.2016, у якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 4, відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованими розмірами до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Також, до вказаного клопотання позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали; копію паспорта та посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності.
Зазначене клопотання отримане Київською міською радою 06.04.2016 та зареєстроване за вх. №08/М-4244.
Вважаючи бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) перешкоджає в реалізації його конституційного права на отримання у власність бажаної земельної ділянки. Зазначає, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. Проте питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотаннями позивача не було винесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування підстав незгоди із вимогами позивача стверджує, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, а також на те, що звернення позивача було адресоване Київській міській раді, а не безпосередньо Голові; неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав позивача, так як він не був позбавлений можливості самостійно, без отримання дозволу, замовити розроблення відповідної документації.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. При цьому, розгляд таких клопотань здійснюється на пленарних засіданнях ради, формування порядку денного яких належить до безпосередньої компетенції її голови, на якого, крім іншого, також покладено обов`язок забезпечити підготовку на розгляд ради проектів відповідних рішень, що належать до її відання.
Проте Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання КМР, зокрема, не включено до порядку денного, розгляд клопотання позивача від 05.04.2016 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк з дати реєстрації клопотання та не забезпечено дотримання радою порядку і строку його розгляду, чим порушено вимоги частини сьомої статті 118 ЗК України, статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 4 Регламенту КМР.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, а тому скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. За висновками апеляційного суду, міський голова не несе персональної відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача. Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення. Водночас Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради, що свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу бажаної земельної ділянки та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови. Крім того, у межах даної справи позивач не оскаржує рішень, дій чи бездіяльності Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржник стверджує, що міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою земельного питання, ініційованого зацікавленою особою. Зазначає, що внаслідок бездіяльності міського голови, позивач не може реалізувати законне право на отримання у власність бажаної земельної ділянки. Також скаржник просить компенсувати витрати на правничу допомогу.
Згодом в порядку статті 347 КАС України позивач подав до касаційного суду клопотання, у якому з посиланням на неоднаковість застосування Верховним Судом одних і тих же норм права у подібних правовідносинах (постанова від 17.04.2018 у справі № 826/8107/16 та постанова від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16) просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідач-3 подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Пунктом "б" частини 1 статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту "г" частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною шостою цієї статті встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За змістом частин десятої, одинадцятої статті 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що статтями 9, 116 та 118 ЗК України визначені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, ці норми передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду якої визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.