ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 812/78/17
касаційне провадження № К/9901/15627/18 № К/9901/15626/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 (суддя Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (судді: Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) за позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області (далі у тексті - САД у Луганській області, позивач) до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі у тексті - ДПІ у м. Сєвєродонецьк, відповідач 1, Інспекція), Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі у тексті - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач 2, Управління) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2016 № 0013451302,
УСТАНОВИВ:
Служба автомобільних доріг у Луганській області звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просила скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 24.11.2016 № 0013451302, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було нараховано штраф у розмірі 45 282, 06 грн за період з 20.06.2014 до 15.01.2015, штраф у розмірі 110 958, 06 грн за період з 21.01.2015 до 22.09.2015 та пеню у розмірі 19 440, 51 грн, загальна сума складає 175 680, 63 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що САД у Луганській області здійснювала свою діяльність у містах Луганськ та Сєвєродонецьк, які визначені у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015, зважаючи на що вважає рішення відповідача незаконним, оскільки положення Розділу VІІІ Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669 (далі у тексті - Закон № 1669), відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування "(далі у тексті - Закон № 2464), на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а тому відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідач у своїх письмових запереченнях вказував, що згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, однак позивач несвоєчасно сплатив зобов`язання з єдиного внеску. Так, на підставі частини 10 та п.2 ч.11 статті 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до САД у Луганській області застосовано штраф та пеню на загальну суму 175 680, 63 грн. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не надав сертифікат ТПП, який є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце та засвідчив би настання обставин непереборної сили, що стосуються сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області та Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області подали касаційні скарги, у яких просили Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Касаційні скарги обґрунтовані тим, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язків визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у т.ч. в частині своєчасного нараховування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 13.09.2022.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2022 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 13.09.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Служба автомобільних доріг у Луганській області є юридичною особою, місцезнаходження якої: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна 70. До листопада 2014 року місцем реєстрації позивача було визначено м. Луганськ.
31.10.2016 позивачем отримано Сертифікати Луганської регіональної Торгово-промислової палати № 6914 та № 6915. Сертифікат № 6914 засвідчив форс-мажорні обставини щодо обов`язку платника податків подавати звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за червень, липень, серпень, вересень 2014 року у граничний строк до 20 числа місяця наступного за звітним. Сертифікат № 6915 підтверджено вплив обставин непереборної сили на виконання платником податків обов`язку щодо сплати єдиного внеску за червень, липень, серпень, вересень 2014 року у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем 1 прийнято рішення від 24.11.2016 № 0013451302, яким позивачеві нараховано штраф у розмірі 45 282, 06 грн за період з 20.06.2014 до 15.01.2015, штраф у розмірі 110 958, 06 грн за період з 21.01.2015 до 22.09.2015 та пеню у розмірі 19 440, 51 грн, загальна сума складає 175 680, 63 грн. Штрафні санкції та пеня застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Факт несвоєчасної сплати сум єдиного внеску не є спірною обставиною між сторонами.
Не погодившись з рішенням податкового органу САД звернулась до Головного управління ДФС у Луганській області зі скаргою на рішення № 0013451302. За результатами розгляду цієї скарги було прийнято рішення від 28.12.2016, яким скаргу було залишено без розгляду.
Обґрунтовуючи свою позицію ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області та ГУ ДФС у Луганській області посилались на положення частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", згідно з якою платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. Частиною дванадцятою статті 9 цього Закону чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Стосовно застосування штрафних санкцій, відповідач 1 керувався частиною одинадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якою передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.