ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа №520/6905/2020
адміністративне провадження № К/9901/42596/21, К/9901/43202/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,
секретаря судового засідання: Кульчій А.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Бублієва Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (головуючий суддя - Горшкова О.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року (головуючий суддя - Кононенко З.О., суддів: Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.)
у справі №520/6905/2020
за позовом ОСОБА_1
до Харківської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №41 від 02 квітня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року №848к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області та органів прокуратури з 05 травня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 06 травня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області з 06 травня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;
- стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у розмірі 840,80 грн;
- стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та інші судові витрати.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Харківської області №848к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області та органів прокуратури з 05 травня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на день звільнення - 05 травня 2020 року з 06 травня 2020 року.
Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури 315 010 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 05 травня 2020 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції:
- в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року №41 про неуспішне проходження начальником відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 №41 про неуспішне проходження начальником відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- в частині визнання протиправним та скасування наказу прокурора Харківської області №848к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області та органів прокуратури змінено з підстав та мотивів задоволення позову;
- в частині поновлення ОСОБА_1 в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на день звільнення скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області, яку він займав станом на день звільнення - 05 травня 2020 року з 06 травня 2020 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1 051 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1 051 грн.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідачі звернулися з касаційними скаргами в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Харківська обласна прокуратура просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а Офіс Генерального прокурора просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове - про відмову в задоволенні позову.
5. Ухвалами Верховного Суду від 02 грудня 2021 року та 07 лютого 2022 року відповідно, відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з березня 2004 року працював у органах прокуратури Харківської області, з квітня 2016 року переведений на посаду начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури області.
7. На виконання пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" позивачем подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим його було допущено до проходження атестації прокурорів.
8. За результатами проходження першого етапу атестації позивач набрав 61 балів, внаслідок чого рішенням Другої кадрової комісії №41 від 02 квітня 2020 року визнано таким, що не успішно пройшов атестацію за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
9. На підставі рішення кадрової комісії № 2 наказом прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року №848к позивач звільнений з посади начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 05 травня 2020 року.
10. Вважаючи рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та звільнення з посади в органах прокуратури незаконними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення кадрової комісії є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач за результатом тестування не набрав достатньої кількості балів.
12. Водночас спірний наказ про звільнення позивача з посади є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
13. Такого висновку суд першої інстанції дійшов з підстав невідповідності наказу вимогам Закону України "Про прокуратуру", оскільки відсутні ознаки ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, тому посилання на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" є безпідставним.
14. Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який виключатиме подальше його звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, буде його поновлення з 06 травня 2020 року на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 05 травня 2020 року - посаді начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області.
15. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції зазначив, що така сума за період з 06 травня 2020 року по 22 березня 2021 року становить 315 010 грн.
16. Суд апеляційної інстанції частково не погодився з висновками суду першої інстанції.
17. Визнаючи протиправним та скасовуючи спірне рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, апеляційний вказав на відсутність в ньому мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором.
18. Також спірне рішення не може вважатися обґрунтованим та належним чином мотивованим, оскільки воно не містить відповідних обґрунтувань та результатів розгляду заяви позивача від 05 березня 2020 року про перенесення дати складення тестування.
19. Водночас, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування спірного наказу про звільнення позивача з посади, однак змінив його рішення з підстав та мотивів задоволення позову в цій частині, вказавши, що звільнення позивача пов`язано з наявністю відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, а не з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
20. Враховуючи те, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивача визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то відповідно прийнятий на підставі вказаного рішення спірний наказ про звільнення також є протиправним та підлягає скасуванню.
21. Крім того, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про поновлення позивача в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на день звільнення, оскільки відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України він підлягає поновленню на посаді яку займав на день звільнення - начальника відділу міжнародного співробітництва прокуратури Харківської області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
22. Офіс Генерального прокурора не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо невідповідності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації вимогам щодо його обґрунтованості. Так, зазначено, що спірне рішення кадрової комісії прийнято уповноваженим органом, на підставі та у спосіб, визначених нормами Закону №113-Х1 та Порядку №221, зокрема містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також в рішенні наявне його обґрунтування - набрання позивачем за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, 61 бал, що є менше прохідного балу для успішного іспиту.
23. Також вказує на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №160/6204/20 та №200/5038/20-а, де зазначено, що в спірному рішенні кадрової комісії відповідно до вимог пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
24. Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №160/6204/20 та №200/5038/20-а, від 24 вересня 2021 року у справах №160/6596/20 та №280/4314/20, від 29 вересня 2021 року у справах №240/7852/20 та №440/2682/20, де зазначено, що звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" є нормативною підставою, а фактологічною - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем. Тобто в цьому разі юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-УІІ є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів, а виключно наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
25. Вважає, що спірне рішення кадрової комісії є законним, оскільки прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційно.
26. За таких обставин, на думку скаржника, відсутні підстави для скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на попередній посаді, яку він займав станом на день звільнення, оскільки звільнення відбулося з дотриманням вимог законодавства, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відсутні.